Про це, як повідомляє Укрінформ, йдеться на сайті Інформаційного ресурсу Української греко-католицької церкви.
«Сестра редемптористка Альфонса Карапата стала першою українкою, що захистила докторську дисертацію з богослов’я на Близькому Сході», — йдеться у повідомленні.
Як зазначається, 24 квітня сестра Альфонса Карапата (сестри місіонерки Найсвятішого Ізбавителя) в Університеті Святого Духа в Касліку (Université Saint-Esprit de Kaslik), що розташований 20 км від Бейруту (Ліван), захистила свою докторську роботу на тему «Еклезіолозія уніонізму Кирила Королевського та її вплив на формування ідентичності Мелхітської та Української греко-католицької церкви» та отримала ступінь доктора богослов’я.
«Колегія рецензентів та екзаменаторів, частина з яких через карантинні обмеження була онлайн, поставила монахині з України найвищий бал — 100/100, що є унікально високим балом для університету, а на богословському факультеті таке відбулося вперше», — йдеться у повідомленні.
Сестра Альфонса працювала під науковим керівництвом о. проф. Габріеля Гашема. Рецензентами дисертації були: владика Теодор Мартинюк (УГКЦ), владика Поль Рухана, проф. Карам Різк, Еллі Аззі (Маронітська Церква) та о. д-р Ніколя Бустрос (Мелхітська Церква).
Досягення українки прокоментував митрополит Філадельфійський, архиєпископ Борис Ґудзяк. «Блискуча 500-сторінкова робота, написана французькою мовою, є правдивою подією в українському богословському, церковному і культурному житті. Автор дисертації — людина, що віддала себе Богові і променює правдивою вільною Христовою радістю», — зазначив митрополит.
Він додав, що сестра Альфонса мусила на початку витримати різні випробування, не знаючи ні арабської, ні французької. «Вона не мала мережі «своїх», а повноцінно обійняла «чуже», залишившись при тому собою. Та й з яким результатом!» — зауважив Борис Ґудзяк.
Сестра Альфонса закінчила Український католицький університет у Львові у 2006 році, коли владика Борис Ґудзяк був його ректором, і саме за його порадою продовжила навчання в Лівані.
Університет Святого Духа — це маронітський університет, один із шести католицьких університетів Лівану і єдиний, у якому є факультет богослов’я. «Зі мною навчалися студенти різних християнських традицій Близького Сходу — мелхіти, мароніти, халдеї, представники православних і так званих монофізитських Церков. Лише я і колега з Індії були не з близькосхідної традиції», — розповідає сестра Альфонса.
За словами українки, досвід людяності мешканців Близького Сходу став для неї справжнім відкриттям і даром. «Я справді досвідчила людяність. Ліванці приємні, відкриті, готові допомогти, незважаючи на труднощі. Але перед тим треба було адаптуватися і прийняти східну ментальність, не стаючи в опозицію, а навчитися бути її частиною», — каже сестра Альфонса.
Вона провела на Близькому Сході 10 років, і після захисту, повернувшись в Україну, планує продовжувати дружбу і спільні проєкти з Церквами і монастирями, з якими там познайомилася.
Не менш цікавою за близькосхідний досвід є тема, яку сестра досліджувала. Кирило Королевський — це француз, який став католиком східного обряду через Мелхітську Церкву, про яку написав монументальну тритомну історію. Але остаточно цей паломник крізь традиції і культури знайшов свій духовний дім у слов’янському обряді.
«У слов’янському світі найвищим авторитетом для цього геніального богослова-історика, який вивчив слов’янські та семітські мови, став митрополит Шептицький, і велику частину свого життя він присвятив праці на користь Церкви в Україні, зокрема, будучи представником митрополита Андрея в Римі», — наголосив архиєпископ Ґудзяк.
Сестра Альфонса у своїй дисертації, що зосередилася на еволюції унійної еклезіології та формування ідентичності згаданих церков, торкнулася також питання французької церковної культури, творче і авангардне мислення східних католиків Близького Сходу, виклики політичного і церковного протистояння України і Росії та церковно-дипломатичну діяльність Святого Престолу.
Фото: news.ugcc.ua