В десятих числах березня у Бучі відкрилися «зелені коридори» для евакуації цивільного населення з окупованого міста. Я добре пам´ятаю (і ніколи не забуду) ту апокаліптичну, інфернальну картину. Тоді біля міськради на вулиці Енергетиків збирався величезний натовп бучанців, який годинами чекав на автобуси, що мали вивезти людей до більш безпечного місця. Принаймні, до Києва…
В черзі на посадку, обтяжені чемоданами та різними баулами із самим необхідним, стояли похмурі, заглиблені у свої невеселі думки, бучанці. Особливо мене вразили дітки із маленькими наплічниками за спинами. Вони, як і дорослі, поводилися гідно, не вередували, мовчки очікуючі на спасіння. Але у мене і до сьогодні стоїть в очах дівчинка років п´яти у рожевій курточці, яка притискала до себе змерзлими рученятами, улюблену, як я розумію, книжечку…
«Ми маємо допомогти Україні виховати читачів»
Багато з цих дітей разом із мамами і бабусями знайшли прихисток за кордоном, особливо – у Польщі. Про це говорить і статистика, яка повідомляє, що зараз у цій дружній країні перебуває приблизно 350 тисяч дітей: 50 тисяч дітей до двох років, понад 100 тисяч – дошкільнята і майже 200 тисяч українських школярів навчаються в польських школах.
При цьому, як повідомив міністр освіти Польщі Пшемислав Чарнек, із польського державного бюджету виділено 1,030 мільярда злотих на організацію догляду та навчання українських дітей. За словами міністра, Польща не має на меті підштовхувати українських учнів до тотальної асиміляції, щоб зрештою «поглинути цих дітей».
Велике значення для сбереження самоіндентифікації українських дітей відіграє саме дитяча книжка. А ще дитяча література має, сказати б, терапевтичну силу, а процес читання дає відчуття безпеки та стабільності у стресових ситуаціях.
Вже у квітні минулого року польська Фундація загального читання (Fundacja Powszechnego Czytania), якою керує Марія Дескур, вийшла з ініціативою передачі дитячих книжок українським дітям-біженцям. Пані Марія розповідає, «перші зусилля були зосереджені на зборі пожертвувань книжок із картинками та книжок-розмальовок від польських видавництв — книжок, які вам не потрібно читати… Надання книжок для маленьких наляканих дітей – це початок відновлення їхнього почуття безпеки та нормальності. Фундація загального читання розпочала створювати свою колекцію через день після початку війни. Ми почали отримувати кошти й книжки-картинки від польських видавництв. Ми швидко зрозуміли, що найкращими будуть книги українською. Ми отримали контакти з кількома десятками українських видавництв і почали інтенсивне спілкування. Нам удалося знайти склад у Львові (дякуємо меценату Миколі Верьовкіну), куди українські видавці надсилали свої книжки з Києва, Тернополя та Чернівців. Польська Книжкова палата допомогла знайти транспорт, і таким чином книжки потрапили до Польщі, до українських дітей».
У розмові з автором цього матеріалу керівниця Фундації загального читання зазаначила, що сьогодні «світ будує програму довгострокової, стратегічної та системної допомоги Україні. Підтримка має бути спрямована не лише на відновлення промисловості та інфраструктури України, а й на формування сильного, демократичного, відкритого та незалежного українського суспільства.
Читання книг є найефективнішим інструментом для виховання соціального капіталу, а також для підтримки науковців, підприємців та винахідників. Дослідження в педіатрії, психології, соціальних науках, неврології та освіті показують, що читання тренує людський мозок критично мислити, розуміти складні значення та накопичувати дані, одночасно сприяючи співпереживанню та командній роботі.
Зміцнення грамотності (збільшення відсотка дітей і дорослих, які читають щодня) в Україні є найкращим способом допомогти виховати свідомих, розумних і активних громадян на завтра. Ми знаємо, що читачі голосують і беруть активну участь у громадянському суспільстві набагато частіше, ніж нечитаючі.
Зокрема, така стратегія має включати негайні пожертви, щоб допомогти українським продемократичним аналітичним центрам і видавцям вижити, а також довгостроковий план відновлення бібліотек (200 бібліотек в Україні вже зруйновано та спалено), запровадження перевірених на міжнародному рівні програм читання для сімей та навчання вчителів стати лідерами читання.
Вартість такої стратегії буде відносно низькою порівняно з величезними коштами, необхідними для відновлення інфраструктури України. Ефект від цієї порівняно невеликої інвестиції буде вирішальним. Це допоможе Україні виховати нове покоління компетентних, активних громадян, лідерів, готових нести відповідальність за свою країну в наступні роки. Не всі читачі є лідерами, але всі лідери є читачами, як сказав американський президент Гаррі Трумен. Якщо ми хочемо, щоб Україна виховала демократичних лідерів, ми маємо допомогти їй виховати читачів.
Щорічна допомога у розмірі 5 мільйонів доларів дасть можливість запровадити національну програму раннього читання для молодих батьків. Щорічна допомога в розмірі 15 мільйонів доларів фінансуватиме суттєву програму навчання українських учителів та інших молодіжних лідерів і поповнюватиме бібліотеки книгами.
Ми є польською організацією з промоції читання, яка вже зібрала та надіслала українським видавцям 150 000 доларів, а також роздала 140 000 книжок українським дітям-біженцям у Польщі. Ми видали перший польський путівник про сприяння читанню, а президенти всіх польських метрополій (12 найбільших польських міст) взяли участь у нашій акції «Правила читання»».
«Література для демократії»
Київське видавництво «Саміт-книга» активно підтримує співпрацю з Universal Reading Foundation. Нещодавно директор видавництва, голова Комітету з питань культури та міжнаціональних зв’язків Громадської ради при КМДА Іван Степурін та меценат Микола Верьовкін відвідали Варшаву, відвідали фундацію «Універсального читання», щоб обговорити співпрацю в організації Міжнародної конференції «Література для демократії». Співорганізаторами конференції є Український інститут книги й Українська бібліотечна асоціація, а також Польська книжкова палата. Список партнерів відкритий.
«Коли народилася ідея цієї конференції?» – розмірковує Марія Дескур. «Я почала розсилати пропозиції різним людям. Про цю ідею я також почала говорити з головним редактором журналу «Всесвіт» Дмитром Дроздовським, який підтримав ідею інтенсифікації інтересу до літератури та освіти, важливості читання книжок та порятунку українських книговидавництв.
Йдеться не про підтримку книжок заради любові до літератури – це про набагато ширшу мету. Міжнародні дослідження показують, що читання книг тренує мозок, відкриває нас для інших людей, учить критично мислити, брати відповідальність за себе та інших – саме такі громадяни й лідери потрібні Україні сьогодні і будуть потрібні через 5-10 років, якщо Україна хоче бути, як європейська демократія. Таким чином, ідея проєкту «Література для демократії» є саме такою, як закладена в назві конференції – без читацької аудиторії в Україні буде дуже важко побудувати стабільну інклюзивну демократію.
«Ця конференція може стати початком важливої міжнародної співпраці, зокрема й у царині підтримки українських видавництв, які постраждали від російської агресії», — зазначив Д. Дроздовський.
Організатори наголошують, що участь у конференції важлива як для міжнародних, так і для міжгалузевих організацій: читання є фактором розвитку країни, воно важливе для розвитку економіки та науки, а не лише культури. Тому будуть запрошені представники міністерств регіонального розвитку та економіки, а не лише діячі культури та книжкової індустрії. Захід відбудеться 26-27 травня в рамках Міжнародного книжкового ярмарку у Варшаві, де Україна є почесним гостем. Завдяки цьому ми зможемо порушити питання підтримки української видавничої справи нашими польськими колегами.
Травнене свято книги
Вже 65 років у варшавському Палаці культури і науки та на площі Дефілада проходить грандіозні книжкові «тарги».
«Минулого року свої експозиції 13 країн: з Польщі, Норвегії, України, Вірменії, Бельгії, Чехії, Франції, Іспанії, Німеччини, Швейцарії, Угорщини та Великої Британії, — розповідає директор Міжнародного книжкового ярмарку у Варшаві Яцек Орил. — Ми прийняли понад 800 авторів, провели понад тисячу зустрічей. Це була справді потужна подія, дійства якої відбувалися одночасно на кількох сценах, у зала Палацу культури і науки, у приміщеннях Театру-студії, Драматичного театру та на вуличних, відкритих сценах.
Торічний ярмарок мав рекордну відвідуваність. Загалом за чотири дні його відвідали 90 тисяч читачів».
«У 2022-му гаслом українського стенда на ярмарку було «Дякую, Польща». Цього року ми можемо повторити: «Польще, дякую сто разів!», — говорить директорка Українського інституту книги Олександра Коваль. — Участь у такому великому міжнародному заході, який відвідують сотні видатних авторів із різних країн, натовпи чудових глядачів, особливо в такій ролі, є надзвичайно важливою можливістю для українських інтелектуалів представити світові правду про українську історію та культуру, про війну, як її бачать герої нових книжок, налагодити та поглибити контакти з інтелектуалами різних країн».
Зазначимо, що «почесним гостем» на травневій книжковій імпрезі буде Україна. «Сподіваємося, що Україна у цій ролі стане ключовим елементом програми і суттєво розширить коло поціновувачів української літератури, а польські та українські видавці й автори започаткують чимало контактів для майбутньої співпраці», – ділиться планами Яцек Орил. — У рамках присутності України ми організуємо захід у формі літературного фестивалю під назвою «Сила слова. Польсько-українські літературні діалоги» у співпраці з Українським та Польським Інститутами Книги».
А ми додамо, що до участі у книжковому бієнале зголосилися вже понад п’ятнадцять країн. А його програма передбачає участь відвідувачів у Фестивалі «Кримінальна Варшава», Фестивалі дитячої літератури «Батьки і діти» та Фестивалі варшавського комікса. Окрім того, гості зможуть відвідати День репортажу, під час якого буде вручена премія ім. Ришард Капусцінського, та Зону фантастики.
Українська книжкова полиця
Під час візиту до Польщі Іван Степурін зустрівся і з керівником найбільшої книготорговельної польської мережі «Світ книги» («Swiat Księgi») Кшиштофом Олексіюком та обговорили перспективи реалізації українських книг у книгарнях Польщі.
«Я лише підтверджую, що це займе деякий час, — зазначив у телефонній розмові пан Олексіюк. — Основна послуга полягає в тому, щоб замовити через веб-сайт www.swiatksiazki.pl певну книгу і потім забрати її в наших книгарнях «Swiat Księgi» або відправити додому чи в камеру зберігання «In post». До того ж у деяких наших книгарнях буде окрема книжкова шафа з українськими книгами. Але, все ж, ми більше зосереджуємося на онлайн-замовленнях, тому що там буде ширша пропозиція.
Наші ІТ-відділи повинні обмінятися даними із «Саміт-книгою» і тоді проект розпочнеться протягом 1-2 місяців».
Але поки цей проект не стартував, ми поспілкувалися із людиною, яка вже долучилася до реалізації українських дитячих книжок на терені Речі Посполитої.
«У нашій книжковій крамниці «Книгарня Гданьської» («Księgarnia Gdańscy») діє постійна пропозиція книжок українською мовою, — говорить її власниця Алісія Гданьська. — Пропозиція небагата, зазвичай це польсько-українські словники, розмовники, казки та розмальовки для дітей, шкільні підручники та пригодницькі книги для молоді. На жаль, у нас не так багато книжок для дорослих, тому що українські батьки обмежують купівлю книжок для себе.
Після початку війни в Україні ми налагодили співпрацю зі шкільними бібліотеками, які придбали у нас багато словників, підручників, українських казок та книжок для підлітків.
Я відвідую школи, аби демонструвати певні книжки юним українцям, щоб вони знали, що такі книги чекають на них у шкільних бібліотеках і книгарні.
Я роблю пости в Instagram і Facebook, де демонструю наявний асортимент книжок у нашому магазині. Але існує одна важлива проблема. Українські біженці в нашому найближчому оточенні борються із труднощами повсякденності і книга для них не є товаром першої необхідності. Кілька місяців моя родина приймала в нашому домі десять людей із Маріуполя, тому я прекрасно знаю їхні найважливіші потреби»…
А от голова ради видавничої групи «Cogito» Аліна Кузьміна, окрім участі у книжкових проєктах, прийняла запрошення брати участь у проєкті «Креативна Європа», метою якого є збільшення частки книг українською мовою у Польщі. І не лише імпортованих з України, а й перекладів польських авторів українською мовою.
«У Польщі дуже багато біженців з України, які намагаються тут жити повноцінним життям, тут навчаються та працюють, вивчають польську мову, — відзначає пані Аліна. — Особисто для мене дуже важливо, щоб у дітей був широкий доступ до добрих книг українською мовою. Адже саме мова визначає національну ідентичність, учить патріотизму, рідною мовою легше висловити почуття. Але не менш важливо познайомитися з культурою країни, в якій ти живеш. І це набагато простіше зробити рідною мовою».
Діти – у пріоритеті
Варто сказати, що подібні книжкові проєкти були б неможливі без підтримки людей небайдужих. Тих, хто прихистив українців та їхніх дітей. Ось один із таких прикладів.
На початку березня 2022 року до Польщі прибула група дітей із різних українських сиротинців, закладів опіки та освіти. Пані Малгожата Навроцька-Солорж, голова Ради Фундації Polsat, негайно вирішила надати їм прихисток у Центрі конференцій та навчання в гміні Бяла Равска, що належить до групи Polsat Plus.
Разом із паном Томашем Вєрчевським, президентом Центру конференцій та навчання OSSA, вони адаптували будівлю Центру та прийняли понад 600 дітей.
Таким чином була створена найбільша організована група українських дітей у Польщі, яка була забезпечена проживанням, харчуванням та навчанням. Важливим аспектом була швидка організація перекладачів та україномовних репетиторів.
Підопічних дітей розмістили в кімнатах, облаштованих санвузлами, телевізорами тощо. Діти-сироти мають змогу користуватися кімнатами релаксації та терапії, комп’ютерами, кімнатами, де проводяться образотворчі, технічні та музичні заняття. Також у Центрі облаштовано аудиторії, де дистанційно проводяться заняття українською мовою.
Після прибуття до закладу діти були ретельно оглянуті спеціалістами лодзьких лікарень. Для юних українцв із хронічними захворюваннями організоівно лікування. Вони мають постійний доступ до медичної та психологічної допомоги, організованої в Центрі цілодобово.
Важливо, що, окрім задоволення базових життєвих потреб, у Центрі також організовано розважальні програми. Для прикладу, із Німеччини приїздила група скейтбордистів, які навчали українських дітей техніці безпечного катання на скейтборді.
Ще одним прикладом чудової ініціативи стала постановка опери «Запорожець за Дунаєм», де українські підлітки виступали разом з артистами Харківського театру опери та балету. Загалом велика територія Центру облаштована для того, щоб діти могли активно проводити час на свіжому повітрі. Також варто зазначити, що дітей з України забезпечили модним одягом, смаколиками, іграшками та необхідними ліками.
Слід підкреслити, що, окрім матеріальної участі, пані Малгожата Навроцька-Солорж та пан Томаш Верчевський часто особисто відвідують підопічних, перевіряють потреби дітей, разом з українськими дітьми беруть участь у різноманітних акціях. Завдяки співпраці Фонду, уряду та місцевої влади вдалося створити систему ефективного захисту та піклування про дітей. Відновити в них відчуття безпеки та змусити їх функціонувати у складних обставинах.
Додамо, що і Воєвода Лодзький, учень нинішнього очільника МЗС Польщі Збігнєва Рау, пан Тобіаш Бохенський, який походить із відомої сім´ї філологів (його батько, Томаш Бохенський, видатний сучасний польський літературознавець та есеїст) піклується про забезпечення нормального існування українців у Воєводстві. Про їхню освіту, навчання та, звичайно, «дружбою» з книгою…
P.S.
Під час короткого візиту до Польщі Іван Степурін на зустрічі з головою Книжкової палати Польщі Гражиною Шаржевскою порушив питання підтримки Польщею бібліотечної системи України, про що ми писатимемо в подальших публікаціях.
А у фіналі поїздки пан Степурін, генеральний директор спілки друкарів Польщі Яцек Кусмирчук та Микола Верьовкін були прийняті Надзвичайним та Повноважним Послом України у Польщі Василем Зваричем, який підтримав усі починання директора видавництва «Саміт-книга» та його однодумців.
Сергій Куліда
