В Україні визначили номінантів FrankoPrize

291

Експертна рада Міжнародної премії імені Івана Франка визначила цьогорічних номінантів.

Про це повідомляє пресслужба Міжнародного фонду Івана Франка, передає Укрінформ.

Як зазначається, до Оргкомітету премії надійшли висновки від 43 вчених з 9 країн: Австрії, Італії, Польщі, Словаччини, США, України, ФРН, Хорватії і Чехії. Експертна рада оцінювала наукові роботи за трьома критеріями: наявність інноваційних та оригінальних підходів у дослідженні; концептуальність, системність та критичність дослідження; міжнародний контекст і рівень наукового дослідження.

За результатами оцінювання наукових робіт найвищі бали здобули три праці, які номіновані на здобуття премії у 2021 році. Це, зокрема, колективна монографія за ред. Альфредаса Бумблаускаса, Сальвіюса Кулявічюса (Литва) та Ігоря Скочиляса (Україна) «На перехресті культур: Монастир і храм Пресвятої Трійці у Вільнюсі» (подання Українського католицького університету, м. Львів, Україна); «Українки в ГУЛАГу: Вижити значить перемогти» Оксани Кісь (подання Українського наукового інституту Гарвардського університету); «Руська релігійна культура Вільна. Контекст доби. Осередки. Література та книжність (XVI – перша третина XVIІ ст.)» Леоніда Тимошенка (подання Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка).

У пресслужбі зауважили, що в цьому році на здобуття Міжнародної премії імені Івана Франка подано 26 наукових робіт.

Ім’я лауреата премії оголосять під час урочистої церемонії нагородження, яка відбудеться у Дрогобичі 27 серпня – у 165-ту річницю від дня народження Івана Франка.

Міжнародну премію імені Івана Франка присуджують щорічно з 2016 року. Лауреати отримують грошову винагороду та золотий знак.

Лауреатами премії раніше ставали: Любомир Гузар, врховний архиєпископ-емерит УГКЦ, кардинал Католицької церкви (2016); професор Віденського університету, президент Міжнародної асоціації україністів Міхаель Мозер та академік, почесний професор Львівського національного університету імені Івана Франка Олег Шаблій (2017); професор Українського католицького університету та Українського вільного університету Ярослава Мельник та доцент кафедри Східноєвропейської історії Гельсінського університету Йоганнес Ремі (2018); доктор філології Міланського університету Марія Грація Бартоліні (2019); професор кафедри історії України Полтавського національного педагогічного університету імені В. Г. Короленка Ігор Сердюк (2020).

попередня статтяВеликодні писанки з Остра показали у Чернігові
наступна статтяХоровому диригенту Газінському відкрили меморіальну дошку у Вінниці