Валентин Шульга. Епіграми

733

PROТИ ШЕРСТІ

Творчий амбець

Блошні чимало підкував — довів ковальський клас,

однак пристав віршак — снаги не вистачає,

бо й навіть власний вірний кінь Пегас

вже без підков, на всі чотири шкутильгає…

Прикметне уточнення

Ну як життя? — спитав співбрат писак.

У відповідь почув: — Негарно.

А щоб точніше, краще буде так:

негонорарно!

Перекваліфікація

Колись-то ніжні лірики

гуртом пішли в сатирики,

а різуни сатирики

стругають панегірики…

Дуалізм віршоліпства

Новий, римований, роман

зненацька видала поетка.

За обсягом — дебелий чемодан,

за суттю — манюпусінька борсетка…

Загрозлива завада

Гнобливий владний пласт

не поспіша в часи минулі.

Отож скида сатиру, мов баласт

з повітряної кулі.

Девальвація дару, або Аграфія

Змінили вартість лірика куплети.

Дається неміч творча узнаки…

Колись-то карбував із золота монети,

тепер чекане мідяки.

Сергієві Ковалю як сатирику

(атракція)

Йому би славити життя трояндовим сюжетом,

бо лірики закони вельми знає.

Та він хірург — своїм пером-ланцетом

гноянки хворого суспільства вирізає!

Про нагороди за принципом приятелізму

Таке чуття — потрапив у бедлам —

буває часом:

вручають премії ослам,

а не Пегасам.

Тяжкий хрест

(розумування мудрагеля)

Це вже усталений канон:

творитель — горепаха.

Поезія не царів трон,

вона — одвічна плаха.

Коту під хвіст

Зник пієтет до вибраного слова.

Щo з цього приводу сказать?

Якщо ми сіємо не зерна, а полову,

який врожай чекаємо зібрать?

Гординя як спонука

Давно віршак не молодик

й похила Муза ледве диха…

Та їх не візьмеш на гаплик —

ще гонор є, ще дметься пиха!

Претензіат

Зусилля творчі мудрика вітаю.

Але не заміри. Гай-гай!

Ділянку щойно зорано (з віддаленого краю!),

а вже намилився на премій урожай.

Повернення облудних синів

Ох, ці вже фанфаронисті поети,

майстри підкуті плетення словес!

Здавалось, назавжди пірнули в хвилі Лети,

та, бач, спливли. Яко Христос воскрес.

Валентин Шульга

попередня статтяВ Румунії помер відомий поет, науковець і діяч діаспори Іван Арделян
наступна статтяСвітлана Короненко. З нової поетичної книги