Василь Махно. Усвідомлення

61

вчасно потрібно замовкнути
прибравши з стола папір
липневої ночі змокнути
як в лісі збентежений звір

старіють слова і поетики
щось воно сходить на пси
кажу – поміж нами поетами –
язика свого прикуси

сам собі часто втираю
що космос найближчих слів:
у чорних дірах зникає
у синіх округлостях слив

потішаються із віршатами
в скорописах крейдяних кіл
хлопчики із дівчатками
милі й веселі такі

крейду зітруть або змиють
затяжні липневі дощі
мовчання під шкіру зашиєш
як темне тату на плечі

так важко слова ті підважити
так легко змовчати у них
мовчання чавунні важелі
над світлом кульбабиним

над цим усвідомленням зраненим
над віршів моїх столом
мовчи – прикриваючись травами
нагий – як дурний – король

zbruc.eu

попередня статтяЮНЕСКО через супутник моніторить пошкодження росією культурних об’єктів в Україні
наступна статтяУкраїнську мову внесли до системи перекладів Єврокомісії eTranslation