Міністр освіти та науки України Сергій Шкарлет заявив, що “рішення щодо виключення із навчальних програм таких російських авторів, як Борис Пастернак, Лев Толстой і Федір Достоєвський, іще не ухвалене”… Ця заява обурила громадськість. Україна зараз бачить, яких демонів виростила так звана російська культура. Тому чимало українців вимагають вилучити російських авторів з навчальної програми із зарубіжної літератури!
Народна депутатка Наталія Піпа написала на своїй сторінці у фейсбуку:
«Рішення робочої групи було однозначне: виключити всіх російських і білоруських письменників із нашої програми. Достоєвський, який учить убивати або бути жертвою, допоможе у становленні українського школяра? Толстой ішов на додаткове вивчення, і його не вчать уже років сім. На його думку, західна культура росіянам не потрібна, бо проста російська людина у собі самій несе розуміння Бога й чесноти. Пастернак, який уважав, що «Україна – велике село», брався перекладати Шевченка, але так і не переклав, бо рівень, напевно, не той… Шановний міністре, ви вважаєте, що на 8-му році війни і на 4-му місяці геноциду українського народу нам варто вчити російських писак? Як пояснити дітям, чому ми вчимо російських авторів? Коли їхніх батьків убивають та калічать долі мільйонів українців. Діти відмовляються їх учити у школі. Як можемо їх змушувати?».
«Я знову писатиму звернення до Міністерства освіти і науки України, – веде далі Наталія Піпа. – Це не можна просто так залишити. Маємо домогтися правди і справедливості для наших дітей. Жодної толерантності до культури вбивць та ґвалтівників».
Журналістка “ВЗ” поспілкувалась із літературознавицею, професоркою Черкаського національного університету ім. Богдана Хмельницького Лідією Кавун. Пані Лідія є членкинею групи, яка ухвалювала рішення щодо вилучення російських письменників із навчальної програми.
«Позиція робочої групи була одноголосною – вилучити російських авторів із навчальної програми із зарубіжної літератури, – каже Лідія Кавун. – Іде війна росії проти України. Вони вбивають наших дітей! А ми будемо впроваджувати російські твори у школах? Чому знову дивимося у бік росії? Ми замінили твори російських авторів на літературу інших народів.
Кожна культура, література передає із покоління у покоління пам’ять нації: через образи, мотиви, символи. Такої думки дотримуються філософи, психологи. Наприклад, творчість Тараса Шевченка є одним із кодів нації, у якому прочитується наратив пам’яті українців, української ідентичності. Шевченко – це не лише про його покоління, а й про українську ідентичність. Хоче того автор чи не хоче, передає у творах атмосферу того середовища, у якому живе. А росія намагається у будь-який спосіб насаджувати свою так звану культуру. Констатуємо той факт, що російська література, “великая и могучая”, виховала “маленьких людей” – убивць, мародерів, невігласів…».
Літературознавець Ростислав Семків розповів журналістам, що російська література не може виховувати. Наприклад, “великий русский поэт» Лермонтов оспівував… групове зґвалтування військовими у поемі “Уланша”.
«У ранній період творчості Лермонтов був юнкером і написав брутальну поему «Уланша», у якій описав групове зґвалтування дівчини своїми колегами зі служби, – каже пан Ростислав. – Лермонтов – це такий маркер, від того часу російська література стає здебільшого злою і божевільною».
Поема “Уланша” закінчується тим, що на світанку ґвалтівники виходять з місця злочину, а їхню жертву годі впізнати. Ось уривок із поеми:
“Идут и видят: из амбара
Выходит женщина,– бледна
Гадка, скверна, как Божья кара,
Истощена, п… видна,
Глаза померкнувшие впали,
В багровых пятнах лик и грудь,
Обвисла ж**а, страх взглянуть,
Ужель Танюша? – Полно, та ли?
Один Лафа ее узнал
И, дерзко тишину наруша,
С подъятой дланью он сказал:
Мир праху твоему, Танюша!
С тех пор промчалось много дней,
Но справедливое преданье
Навеки сохранило ей
Уланши громкое названье”.
Нагадаємо, рік тому, на рівні держави, була спроба зменшити кількість годин вивчення української літератури у шкільній програмі. Натомість намагалися запровадити інтегрований курс (українська література, українська мова, мистецтво, зарубіжна література). Окремого предмета, української літератури та зарубіжної літератури, не мало бути. Відповідно, зменшилася б кількість українських творів, які діти мали вивчати. Але від цього безглуздого рішення, на щастя, відмовилися. Точніше, “атаку” було відбито…
Хто зараз лобіює у Міністерстві освіти Толстого, Пастернака та Достоєвського?
Можна припустити, що автори інтегрованого підручника “Російська мова. Російська література”. Якщо підручник не потрапить у шкільну програму, а його викинуть на смітник, то автори не отримають коштів… 30 років незалежна Україна толерувала вивчення російської мови у навчальних закладах (навіть поглиблене вивчення росмови пропонувала). До чого це призвело? На щастя, з 1 вересня в українських школах російську мову не викладатимуть. Думаю, у тому самому напрямі піде і російська література…
Колаж Ігоря Нестюка
Сюзанна Бобкова