12 березня 2024 року в Навчально-науковому інституті філології відбулася Міжнародна науково-практична конференція, присвячена 210-й річниці від дня народження Тараса Шевченка “Сучасне Шевченкознавство: мультидисциплінарні дискурси” у змішаному форматі.
До організації цьогорічних ушанувань Кобзаря вперше долучилися наукові товариства імені Шевченка в США та Канаді. Співорганізаторами виступили також Альбертський університет, Вроцлавський університет, Познанський університет імені Адама Міцкевича. Долучилися: Тбіліський державний університет імені Іване Джавахішвілі, Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького, інститут літератури ім.Т.Г.Шевченка НАН України. А також 23 українських ЗВО, 5 вітчизняних наукових установ та 3 ліцеї. Всього в конференції взяли участь 175 осіб.
Першим на пленарному засіданні виступив ректор КНУ імені Тараса Шевченка Володимир Бугров. Він згадав інших всесвітньо відомих мислителів, філософів та літераторів, ювілеї яких припали на останні роки. “Ми маємо не просто перечитувати Шевченка, а формувати культурно-суспільне знання. Те, що ми сприймаємо Шевченка як генія, має бути поштовхом до методології. Особливо вдячні йому саме за ці аспекти! Шевченко — наша методологія!” — відзначив він.
За тим пролунав сигнал повітряної тривоги і всі спустились в укриття. У підвальному приміщенні Жовтого корпусу конференцію було продовжено талановитим мелодійним співом представників кафедри фольклористики та студентів. Пролунали “Зоре моя вечірняя” та “Галка”. Далі заступниця директора Олена Романенко передала вітання від директора. В посланні згадувалося, що 800 поезій Шевченка покладено на музику, а також про тернисту долю української мови, яка щоразу зазнавала російських утисків. Резюмуючи, Григорій Семенюк відзначив, що Шевченко — співець волі й мови, а Слово Поета допомагало українцям вижити та зберегти найвищу духовність впродовж двох століть. “Наші викладачі та студенти, які воюють на фронті, — сказала від імені директора Олена Віталіївна, — часто просять примірники “Кобзаря”, щоб підбадьорити в окопах своїх побратимів. Особливо актуальні нині полум’яні слова генія: “Огонь запеклих не пече” і “Нема на світі України, Немає другого Дніпра…”. Від себе пані Олена додала, що Шевченко — це контрапункт нашої ідентичності та державності.
Наступним слово взяв завідувач Відділу шевченкознавства Інституту літератури НАНУ Олександр Боронь. Він відзначив нашу успішну співпрацю та повідомив про нові видання повістей та поезій Шевченка, які готуються до друку його підрозділом. Родзинкою буде “Шевченківська енциклопедія” та книга з його образотворчою практикою, а також ще один новий проєкт-дослідження: “Тарас Шевченко у критиці”. “Читаймо Шевченка весь рік, а не тільки у святкові дати!”, — закликав науковець.
Решта доповідей звучали онлайн через екран. Тривога повторювалася ще двічі. Але на неї не зважали, продовжуючи вдумливо ловити кожне слово доповідачів. Своїми виступами засідання продовжили:
Віталій Чернецький — професор кафедри слов’янських та євразійських мов і літератур Канзаського університету, перший віцепрезидент та делегат Світової ради Наукового товариства ім. Шевченка у США, голова редколегії збірника наукових праць “Шевченкознавчі студії”, з темою: Шевченкові ідеї в контексті пост- та доколоніальної думки.
Анна Горнятко-Шумилович — професор кафедри україністики Познанського університету ім.Адама Міцкевича, з темою: “Почути, як кричить “Тарасова гора”. Шевченківський дискурс у поезії Василя Симоненка.
Агнешка Матусяк — професор кафедри україністики Інституту слов’янської філології Вроцлавського університету, з темою “Творчість Тараса Шевченка, читана Шекспіром”.
Дмитро Єсипенко — лектор департаменту сучасних мов і культурних студій, дослідник-асистент Центру Кулів Альбертського університету, член управи НТШ, із темою: “Тарас Шевченко з перспективи українсько-канадської громади”.
Володимир Поліщук — професор, завідувач кафедри української літератури і компаративістики Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького: “Тема “Ликериного каяття” перед пам’яттю Шевченка (спогади, студії, творчі інтерпретації).
Завершили урочисту частину університетської Шевченкіани Дмитро Чистяк — професор кафедри романської філології з темою: “Новітні франкомовні переклади поезії Тараса Шевченка: здобутки, проблеми та перспективи” та Оксана Сліпушко — професорка, завідувачка кафедри історії української літератури, теорії літератури та літературної творчості з темою: “Шевченкознавство Шевченкового університету часів війни з російською федерацією”. Далі розпочалася робота секцій і круглих столів.
Міжнародна науково-практична конференція, присвячена 210-й річниці від дня народження Тараса Шевченка, стала важливою та об’єднавчою подією для широкого міжнародного товариства, що цікавиться вивченням творчості великого поета. На тлі серії непередбачуваних повітряних тривог урочистість конференції не постраждала. Цікаві виступи й теплі слова доповідачів надали події особливого характеру. Захід висвітлив нові дослідження та публікації в галузі шевченкознавства, що свідчить про постійний інтерес до творчості Кобзаря у світовому науковому осередку.
