Відкритий лист Тараса Салиги до Юрія Макарова

Тарас САЛИГА

2246

Відомий український науковець звернувся до Голови Шевкому

Хотілось би з Вами погодитись, Юрію Володимировичу, що «тільки від нас залежить, ми будемо виконувати слухняно його заповіт або будемо робити вигляд, що ми цього не помітили…». Насамперед мене особисто гнітить Ваше зухвало-цинічне протиставлення: «слухняно виконувати» і «робити вигляд».
Увесь світ знає, що важливою з найважливіших місій Шевченкового життя було: вибороти Україну з-під царсько-російського гніту. Борітеся, поборете…!» – хіба не Він кликав? Хіба не Він рвав кайдани сатрапської тиранії і бунтував: «Прокиньтеся ж, брати мої… / Кайдани порвіте, / І вражою злою кров’ю / волю окропіте!» Це істини відомі кожному українському школяреві, а Ви, Юрію Володимировичу, як журналіст, телеведучий, голова Комітету з Національної премії України імені Тараса Шевченка свідомо ними маніпулюєте.
Не сумніваюсь, що ви знаєте щире співчуття Шевченкові славного російського письменника Н. Некрасова:

Всё он изведал: тюрьму петербургскую,
Справки, доносы, жандармов любезности,
Всё — и раздольную степь Оренбургскую,
И ее крепость. В нужде, в неизвестности
Там, оскорбляемый каждым невеждою,
Жил он солдатом с солдатами жалкими,
Мог умереть он, конечно, под палками,
Может, и жил-то он этой надеждою.

Вже шість років Україна палає у воєнному вогні. Війну розпалив російський агресор, а Ви, Юрію Володимировичу, на це заплющили очі. Обіцяєте, роздаючи шевченківські нагороди, прочитати кілька лекцій про «нового» Шевченка. Ви хочете «показувати культурній спільноті (а якщо ширше – усьому соціуму) те, які тенденції, які тренди і явища в літературі, візуальному мистецтві, публіцистиці, театрі, музиці є, на нашу думку, магістральними, перспективними і новаторськими. Тобто те, що буде або мало б визначити обличчя української культури завтра».
Це Ваші слова, Юрію Володимировичу. Невже Вам невтямки, що магістральних новаторських перспектив з обличчям української культури завтра може не бути. Їх сплюндрує російський агресор. Задумайтесь над цим, пане голово Шевкому. Вам би пасувало усвідомити, чому вмить після Ваших висловів при врученні премій в інтернеті з’явилось так багато на них негативних відгуків. Не туди б’єте, шановний..!
Вам вистачило маніпулятивного вміння викинути на узбіччя Шевкомівських обговорень глибокого публіциста, в’язня дисидентських таборів, великого побратима Василя Стуса героїчного Василя Овсієнка. Ви кажете: «Я не один відповідальний, нас аж 18 людей». Смію заперечити, аж 18 людей безвідповідальних. Наголошую, безвідповідальних!
Дійсно відповідальна українська еліта тут же, як вас аж 18 безвідповідальних людей поквапились відсіяти конкурсантку Світлану Короненко без належних обговорень, зреагувала зливою позитивних відгуків на її поезію. Невже Вам нічого не промовляють оцінки її творчості, які виставили академік М. Жулинський, Д. Павличко, Ю. Щербак, В. Герасим’юк, М. Сулима та ще багато авторитетних літературознавців.
Юрію Володимировичу, відомо, що при врученні премії в Оперному театрі Ви і Ваша шевкомівська команда та лицедії псевдосвяткового «шоу» забавлялись дешевенькою попсою. А це Вам не личить. У таких випадках люди з чистою мораллю йдуть до демісії. Як Вам бути?.. Вирішуйте…

Тарас САЛИГА

попередня статтяСиндром агресивного невігластва, або Ще одне сумне дежавю
наступна статтяШевком без пам`яті…