У Видавництві Старого Лева вийшла посмертно збірка оповідань та новел військовослужбовця Олександра Осадка «Жити не можна померти». Про це повідомляє видавництво.
«Сім життєвих історій, які встиг розповісти читачу Олександр, свідчать про неабиякий хист автора, про витончене почуття гумору, про вміння помічати й майстерно змальовувати деталі. Економіст за освітою та будівельник за фахом, він ніколи не вважав себе людиною творчою і не надто серйозно ставився до своїх письменницьких спроб», – розповідаєть у видавництві.
Дизайн обкладинки збірки створила Оксана Йориш.
«Чи зрадів би Сашко, що у нього вийшла книга? Не повірив би нізащо – це по-перше. Бо надто скромним був: “Та ну, вигадала! Та який із мене письменник!” Можливо, сказав би, що не на часі – всі його на фронті, тут не до оповідок, тим паче смішних. Але я думаю собі – на часі. Аби голоси звучали – тих, що вже пішли навіки, і сміх їхній звучав, і мудрість людська – справжня, ота, що з народу», – ділиться думками письменниця Ганна Осадко.
Поетеса Юлія Мусаковська додає: «”Танцюй так, ніби ніхто не бачить,” – Сашко писав саме так. Без умовностей, не обираючи правильних, резонуючих тем. Писав про щоденне життя простих людей, навмисне згущуючи фарби, з блискучою іронією та гумором. Сашко бачив цей світ, розумів, що існування в ньому є складним і часом болісним, і володів даром співпереживання. Він створив образи, серед яких кожен може упізнати сусіда, знайомого чи родича, і ці далекі від ідеалу персонажі викликають щиру симпатію».
Олександр Остапович Осадко — український військовослужбовець, солдат Збройних Сил України, учасник російсько-української війни. Почесний громадянин міста Тернополя (2022, посмертно).
Від 26 лютого 2022 року пішов на фронт у складі 105-ї окремої бригади територіальної оборони, згодом служив кулеметником 25-ї окремої повітрянодесантної бригади. Загинув 9 липня 2022 біля Мазанівки на Донеччині, під час артилерійського обстрілу.
Раніше повідомлялося, що українського письменника Юрія Руфа Президент України Володимир Зеленський нагородив посмертно орденом «За мужність» ІІІ ступеня.
