31 січня — день народження Юрія Царика. Сумський дисидент, письменник, лауреат обласної літературної премії імені Хвильового, він понад 20 років працював на Сумській обласній телерадіокомпанії. Юрій Царик помер у 2014 році. У 2022-му йому б виповнилося 83 роки.
Твори Юрія Царика – це намагання осмислити і зрозуміти життя у різних його проявах. Він автор 8 збірок, до першої ввійшли гумористичні твори, потім були оповідання, повісті, притчі, новели, остання, посмертна збірка – це вірші.
«Він відчував себе, мабуть, прозаїком, але в душі він був усе-таки поетом, тому що найкраще, ним створене, – воно поетичне, цікаве, і з погляду поезії має можливості існувати в цьому світі дуже довго», — говорить про Царика поет Юрій Назаренко.
Юрій Царик народився на Чернігівщині, закінчив філфак Сумського педінституту, працював учителем, у 60-х роках рік провів за ґратами, куди потрапив на хвилі боротьби з дисидентами. Працював кореспондентом у конотопській газеті, потім – на обласному радіо та телебаченні.
Журналістка Тетяна Литвяк працювала з Юрієм Цариком понад 20 років. Він спочатку працював у Конотопі, у міськрайонній газеті, потім на радіо, згадує Тетяна.
«Вів цікаві аналітичні й зворушливі програми, переважно на сільськогосподарську тематику, а потім він десь наприкінці 80-х років перейшов працювати на телебачення. Передачі вів переважно серйозні, аналітичні, і в кожній передачі була родзинка. Він міг відчувати телевізійну аудиторію і водночас свого співрозмовника тримати в полі зору, ставити питання, які б хвилювали не тільки кореспондента, а й телеглядачів», — розповідає вона.
Юрій Миколайович писав, що для нього як для письменника важливіше за популярність і відомість — не зраджувати себе, а залишатися чесним. «Я вважаю, що людське життя складається не з років, місяців, хвилин і секунд, а з того, чим ми заповнюємо ці роки і місяці», — говорив він.
Олена Рашевська, Анна Скрипняк