Дими, осінні вечорові,
Дими, тумани крізь яри,
Листочок зірваний горить,
Немовби крапелинка крові
В повітрі, в подиху легкому
І на пташиному крилі,
На зрізі простору гулкого
І на остудженій землі.
В глибокій копанці-криниці,
Крізь височінь небесних веж,
В очах злорадниці — лисиці —
Яку повік не здоженеш…
Лиш тиша вічна вечорова,
Крізь сполох сонця золотий,
Коли, мов крапелинка крові —
Листочок зірваний летить…
