Вперше на Краківському книжковому ярмарку буде представлена література України

271

27–30 жовтня у Кракові відбудеться яскрава подія у світі літератури – Міжнародний книжковий ярмарок, що цьогоріч відзначає 25-ту річницю. Вперше в історії краківського ярмарку буде представлена Україна.

Об’єднаний український стенд Barnabus Books UA можна знайти у залі Вісла (місце С84) у Краків ЕКСПО-центрі (https://www.expokrakow.com/pl/).

На стенді Barnabus Books UA будуть представлені книжки відомих українських видавництв, зокрема дитячої і художньої літератури – «Час Майстрів», «Видавництво Старого Лева», «Читаріум», «Booklab Nebo Publishing» та ін.; відбуватимуться зустрічі з авторами: Юлією Бережко-Камінською, Мією Марченко, Ольгою Купріян, Квіткою Неладою, Танею П’янковою та ін., автограф-сесії, поетичні читання.

«Шість років поспіль, відвідуючи Краківський книжковий ярмарок, я мріяла про те, що українська книга також матиме нагоду бути представленою тут, зважаючи на велику українську діаспору і високу зацікавленість українською літературою. Тішуся, що цьогоріч мрія здійсниться!», – розповідає українська письменниця, керівник європейської філії видавництва «Час Майстрів», співорганізаторка презентацій українських авторів Міла Радченко.

Знаковою подією ярмарку, а також головним її символом стане поезія. Цьогоріч Польща відзначає 200-ту річницю першого видання «Балад і романсів» Адама Міцкевича, засновника польського романтизму. Мото 25-го ювілейного ярмарку – цитата з його поезії: «Trzeba mi nowych skrzydeł, nowych dróg potrzeba…» («Треба мені нових крил, нових стежок потреба»), тож український стенд також відкриється поезією – щемкою, інтимною лірикою, сповненої любові, туги, жаги до свободи, журби за Батьківщиною української поетеси, членкині НСПУ Юлії Бережко-Камінської.

Щиро запрошуємо українську спільноту 27–30 жовтня у Краків EXPO (Galicyjska 9), зал «Вісла», місце С84. Програма заходів книжковому ярмарку незабаром з’явиться на сайті: ksiazka.krakow.pl/pl.

litgazeta.com.ua

попередня статтяРелігійна література, ікони, паличка Коха та катівні — як жилося у Козачій Лопані під окупацією
наступна статтяВизначений лауреат літературної премії імені Романа Гамади