Від 2023 року в Центральній районній бібліотеці ЦБС «Свічадо» Святошинського району міста Києва для дітей 6 ‒12 років провадяться заняття з казкотерапії.
Читання казок і бесіди з дітьми дошкільного та молодшого шкільного віку щоп’ятниці проводить психологиня, арт-терапевтка Ольга Яремчук. На заняттях малеча спільно з психологинею вже опрацювали казки «Птах Світла», «Ведмедик Ем», «Маленьке чорне кошеня», «Бджілка, яка вміла мріяти», «Пиріжки із секретом», «Чарівниця», про святого Миколая та ін.
Зазвичай зустрічі із пані Ольгою відбуваються у #MiniBib «Свічадо» ‒ універсальному бібліотечному майданчику для молодших читачів. Розпочинається заняття зі знайомства малечі між собою та казкаркою, бо завжди до групи додається хтось новенький, і правила спільних занять усім треба нагадати (слухаємо уважно, піднімаємо руку, коли хочемо поставити запитання, не перебиваємо одне одного тощо). Коли діти влаштувалися на стільчиках і кріслах, психологиня вголос виразно читає казку. Щоб діти не втрачали увагу, пані Ольга коментує окремі епізоди твору або ставить запитання, що активізують увагу дітей.
Наприклад, під час читання казки «Добра історія» (із книги О. Харченко «Казки, які навчають та виховують») пані Ольга спонукала дітей пригадати, чи губилися вони колись у багатолюдних містах і як діяли у цій ситуації. По завершенню читання діти обмінялися враженнями про казку, обговорили ситуацію із загубленим песиком, а також питання, чи всім, хто пропонує допомогу, можна довіряти. Потім діти розглядали можливі варіанти виходу із подібної ситуації: підійти до охоронця, якщо це мегамаркет; стояти на місці, щоб батьки повернулися за дитиною; зателефонувати батькам та ін. У бесіді з’ясувалося, що не всі діти знають домашню адресу, не всі мають телефони, бо ще маленькі; не всі пам’ятають номер телефона мами чи тата, щоб попросити охоронця чи когось із перехожих зателефонувати батькам. Отож, кожна дитина зробила певні висновки із цієї ситуації. Та, власне, і батьки, бо дехто з них заходить в міні-біб і приєднується до казкотерапії.
Наприкінці заняття усі діти отримали розмальовку, на якій мали знайти силуети тварин та розфарбувати їх у різні кольори. Хто скільки тварин побачив і якими фарбами розмалював ‒ теж цікавий матеріал для спостережень психолога і подальшої корекції змісту наступних сеансів казкотерапії.
Загалом діти на цих заняттях знаходять моделі поведінки у можливих життєвих ситуаціях, розвивають словниковий запас і кругозір, напрацьовують навички спілкування з однолітками та дорослими. Детальніше про цю роботу розповіла пані Ольга Яремчук.
Які з опрацьованих казок викликали найбільшу увагу дітей?
Кожна казка викликає у дітей певні емоції. З того, що особливо запам’яталося, ‒ це казка «Птах Світла». Після її прочитання ми обговорювали актуальну тему обстрілів, повітряних тривог та разом із малечею шукали шляхи подолання тривожних станів. Діти пропонували своє, я їм підказувала дещо. І спільно ми вирішили, що побудова халабуд із ковдр, спів пісень, перегляд мультфільмів, а головне і ключове ‒ це міцні обійми батьків допомагають долати страхи під час повітряних тривог.
Які теми і проблеми обговорюєте на заняттях?
За пів року роботи проєкту ми встигли обговорити багато актуальних тем: це і страхи, невпевненість у собі, це і жадібність, вередливість як захисна реакція чи можливі психологічні проблеми, охайність як корисна звичка та інші. Разом із дітьми ми вчимося мріяти, дружити, шукаємо різні таланти та здібності, слухаємо казки про важливість читання, розмовляємо про необхідність постійно займатися фізичними вправами ‒ зарядкою тощо.
Кожне заняття розпочинається з прослуховування самої казки (7‒10 хв). Важливим є те що, діти можуть ставити запитання, або ділитися враженнями прямо під час читання казки. Так вони відчувають себе не просто слухачами, але активними учасниками процесу. У цьому просторі їхня думка важлива та почута. Іноді це призводить до відхилення від основної теми, але це важливий час дискусії, діти навчаються висловлювати свої думки та слухати одне одного.
Більш тривале обговорення відбувається після прочитання казки, коли ми всі висловлюємося стосовно почутого та робимо певні висновки. Останнім важливим етапом є творчість після прочитання казки, така собі арт-рефлексія. Частіше за все ‒ це малювання, ліплення, або навіть руханка.
Які методи і прийоми використовуєте під час казкотерапії?
Кожна казка має чимось запам’ятатися дітям, цьому чудово сприяє використання образних прийомів.
Так, перед читанням казки про важливість прибирання, дітям було запропоновано швабри, ганчірки, відра, ‒ ніби ми будемо зараз прибирати.
А під час читання казки про щедрість я принесла справжні яблука, якими пригощала дітей. А вже вдома, після казкотерапії, діти мали поділитися цими яблучками з рідними.
У рамках проєкту «Психолог у бібліотеці» Ви проводили і релаксаційний майстер клас «Пташка Перемоги»? Як проходять такі заняття і яких цілей Ви прагнете досягти?
Іноді, за окремим графіком, ми влаштовуємо релаксаційні майстер класи для дорослих, на яких валяємо з вовни, малюємо. Майстер клас по валянню «Пташка перемоги» має зараз особливе значення, на нього є запит, тому проводили його вже декілька разів.
На занятті ми вчимося валяти з вовни. Контакт із природними матеріалами та спільна творчість дуже розслабляє та поліпшує настрій. Під час майстер класу кожен учасник може власноручно створити справжню валяну брошку-пташку та зарядитись вірою в перемогу добра над злом. Позитивна, творча атмосфера майстер класу закарбовується в серцях та у вигляді маленької валяної пташки, яка нагадує, що перемога обов’язково буде.
Також Ви розпочали індивідуальні психотерапевтичні консультації для дітей. Чи пов’язані проблеми їхнього психологічного стану, які ви аналізуєте й коригуєте, із воєнним станом, тривогами, загрозами бомбардувань, переселенням тощо?.. Чи це типові питання для дітей, що соціалізуються, вчаться комунікувати з розмаїтим світом навколо них?
Так, щопонеділка у нас проходять індивідуальні консультації (за записом). Переважно для дітей 8‒12 років.
Під час такої індивідуальної роботи, звичайно, я бачу відображення війни в малюнках юних відвідувачів. І арт-терапія якраз добре працює з тривожними станами, переживаннями, страхами. Ці та інші проблеми обговорюються індивідуально та конфіденційно лише з дітьми та їхніми батьками.
Як фахівець, що можете порадити батькам дітей, які намагаються вберегти їх від можливих психологічних травм під час війни.
Найважливіше, що я би порадила батькам в умовах нашого життя, це слідкувати за своїм власним емоційним станом, бо діти дуже потребують батьків і відчувають їхнє хвилювання.
Дуже часто дитина переживає максимальний стрес не тільки і не стільки від самого обстрілу, як від страху дорослих. Тому класична порада, як під час польоту, ‒ надіти кисневу маску спочатку на себе, а потім на дитину, ‒ є актуальною і в наш тривожний час.
Намагайтеся відновлювати себе та свій стан, робіть дрібні приємні речі собі та дитині, гуляйте багато на свіжому повітрі. Добре заспокоюють також спільні справи: ігри, творчість, приготування їжі, активність.
Важливим чинником долання страху і тривожності є комунікація в сім’ї. Розмовляйте з дітьми! Дітям страшно і тривожно, якщо вони чогось не розуміють. Проговорюйте їм свої переживання доступною для них мовою, вислуховуйте їхні скарги, прохання чи думки. Це зменшить у дитини градус хвилювання. Відкритість ‒ це важливо!
Довідка
Казкотерапія ‒ один із видів бібліотерапії, метод психологічної корекції особистості дитини за допомогою читання / прослуховування / обговорення спеціально дібраних текстів народної фантастичної прози або літературних казкових творів. Казкотерапія ‒ зцілення казкою, сприяння цілісному розвитку особистості, людської духовності. Казкотерапія знижує в дітей рівень тривожності, допомагає долати різноманітні страхи, уможливлює адаптацію до колективу. Казкою можна приборкати дитячу агресивність, додати упевненості невпевненим і сором’язливим дітям.
Ніна Головченко
Фото Ірини Голобородько
Leave a Reply