Сьогодні (як видно із заголовка) проблему, пов’язану зі вживанням слів, використовуваних у військовій сфері, розслідуємо далі. У багатьох таких словах є корінь –арм-: армія, казарма, гармата, армада (“велике з’єднання військових кораблів, літаків або танків”), плацдарм (“1. Місцевість, район, де підготовляється та розгортається військова операція. 2. Територія, країна, яку використовує будь-яка держава для підготовки нападу на іншу державу”).
Слово армія походить від французького armée, утвореного із середньовічного латинського armata “озброєна” (armare “озброювати”, arma “зброя” < праіндовропейське *ar- “з’єднувати”).
Укотре слухаючи новини, почув, як журналістка скоротила слово інформнапалм до “інформнапал” (думала, мабуть, що “інформ” на когось “напал” – аякже, війна, без нападів не буває, та й сама війна – це напад одної держави на іншу як мінімум). Не відала (???), бідненька, що ІнформНапалм (Inform Napalm) – це волонтерський проект, який здійснює інформування широкого загалу десятками мов світу про російсько-терористичну агресію проти України, а компонент напалм означає “спеціальну суміш, яку використовують у запалювальних авіабомбах, ракетах, мінах і т. ін.”.
Гадаю, кожний знає, що в нашому лексиконі є два слова воЯк і воЯка. Перше має значення “1. Той, хто воює, б’ється з ворогом; боєць, воїн. 2. заст. Рядовий військовослужбовець в армії”. У зв’язку з нинішньою війною застаріле значення цього слова активізувалося.
ВоЯку словник подає так: “1. Те саме, що воЯк 1. 2. ірон. Про поганого, недолугого солдата. 3. ірон. Про хлопця, що наслідує вояків”. На наш погляд, логічним буде їхнє стилістичне розмежування: воЯк – використовуємо з позитивним забарвленням, а воЯка – з негативним. Розмежування цих слів відбувається також і за допомогою наголосу: воЯк: воякА, воЯче, воякИ, воякІв /// воЯка: Р. одн. воЯки, воЯці, воЯко, Н. мн. воЯки, Р. мн. воЯк, воЯкам, воЯками.
Велика плутанина у комунікацї, пов’язаній із військовою сферою, виникає з абревіатурами. По-перше, не всі знають, що вони означають. По-друге, є проблеми з визначенням їхнього роду (а це призводить до граматичних помилок). По-третє, деякі подаються в російськомовному варіанті.
Отже, розпочнемо. Насамперед – АТО. Оскільки це нова для широкого комунікативного простору назва, вона проходить процес унормування в усному спілкуванні, через що може читатися як звукова (здебільшого так і роблять: [ато]), або як буквена (це відбувається значно рідше: [а-те-о]). До речі, синонімом до АТО виступає мало поширена абревіатура КТО (контртерористична операція). У ЗМІ останню найчастіше вживають, коли ведуть мову про події, не пов’язані з Донбасом.
Щоб узгодити абревіатуру з іншими словами, слід уміти визначати її рід. Це роблять за стрижневим (головним) іменником. Так, складно-скорочені назви БМП (бойова машина піхоти), БМД (бойова машина десанту), ДРГ (диверсійно-розвідувальна група), РНБО (Рада національної безпеки й оборони) належать до жіночого роду – саме його мають виділені стрижневі слова; ДАП – (Донецький аеропорт, оборону якого українські військові тримали 242 дні), АКС-74У (автомат Калашникова зі складним прикладом та вкороченим стволом) – слова чоловічого роду, бо “аеропорт” і “автомат” належать саме до нього; МОУ (Міністерство оборони України) – рід середній. А от слово ЗСУ (Збройні сили України) – відповідно множина.
Низка абревіатур, використовуваних у журналістських матеріалах, походять із російської мови. Це зрозуміло, адже дуже багато озброєння у наших воїнів – ще з радянських часів. Скажімо, ДШК (рос. “Дегтярева-Шпагина крупнокалиберный”) – це 12,7-мм стАнковий кулемет Дегтярьова-Шпагіна (зразка 1938 року). Або СВД (рос. “Снайперская винтовка Драгунова”) – снайперська гвинтівка Драгунова (розроблялася протягом 1958–1963 років зусиллями групи конструкторів, якою керував Євген Драгунов). Хоч в українській мові ця абревіатура мусила б мати вигляд СГД. Чи РПК (рос. “Ручной пулемёт Калашникова”) – ручний кулемет Калашникова (7,62-мм). Ця назва теж мусила б мати вигляд РКК.
Так само – й РСЗО (рос. “Реактивная система залпового огня”). РСЗО “Град” (1963 р.), “Ураган” (1975 р.) і “Смерч” (1987 р.) – озброєння, створене у радянські часи. А от РСЗВ (“реактивна система залпового вогню”) “Верба” – це розробка (2015 р.) Харківського конструкторського бюро з машинобудування ім. О. О. Морозова. Базою для “Верби” став КрАЗ-6322, а бойову частину використали від БМ-21 “Град”.
У деяких випадках абревіатури в обох мовах збігаються: САУ (“самохідна артилерійська установка”), РГД (“ручна граната дистанційна”)
Деякі абревіатури мають омонімічний характер: РПГ1 – “реактивний протитанковий гранатомет”; РПГ2 – “розвідувально-пошукова група”; РПГ3– “ручна протитанкова граната”; РПГ4 – “ручний протитанковий гранатомет”.
Та й із читанням абревіатур трапляються проблеми. За літерами абревіатура ЗСУ (Збройні Сили України) має звучати не [зе-се-у], а [зе-ес-у], бо відомо, що літери “се” у нашому алфавіті немає))))) Але деякі журналісти йдуть ще далі, мавпуючи російське ВСУ (Вооруженные силы Украины). Читають його, правда, зі своєю “коханою” літерою “се”: [ве-се-у].
Щоб розширити наш “військовий” словниковий запас, наведемо кілька абревіатур:
- АТЦ – антитерористичний центр
- ББМ – бойова броньована машина
- БПВ (=БПГ) – безпілотний вертоліт (гелікоптер)
- БПЛА – безпілотний літальний апарат (те саме, що й БЛА)
- БРДМ – бойова розвідувально-дозорна машина
- БТГ – батальйонна тактична група
- БТР – бронетранспортер
- ВДВ – високомобільні десантні війська (у ЗСУ); зовсім недавно (2017 р.) вони стали десантно-штурмовими військами (ДШВ). До 2012 ДШВ називалися аеромобільні війська, у період з 2012 до 2017 – високомобільні десантні війська.
- ВДК – великий десантний корабель
- ВСГ – великокаліберна снайперська гвинтівка
- ВЦА – військово-цивільна адміністрація
- ГНР – група негайного реагування ГШР – Група швидкого реагування
- ГУР – головне управління розвідки (у МО України)
- ДАП – димоутворювальний авіаційний прилад
- День Д – це загальноприйнятий у військовій справі термін, яким позначається день початку військової операції
- ДЗОТ – довготривала закріплена оборонна точка, дерево-земляна оборонна точка
- ДОТ – довготривала оборонна точка
- ДПСУ – Державна прикордонна служба України
- ЗБЗ – зведений бойовий загін
- ЗРК – зенітний ракетний комплекс
- ЗУБ – загиблий у бою
- КВШ – клінічний військовий шпиталь
- КРС – керований реактивний снаряд
- КСП – командно-спостережний пункт
- КШН – командно-штабне навчання
- КШТ – командно-штабне тренування
- Лінкор – лінійний корабель
- Медсанбат – медико-санітарний батальйон
- Мирконт – миротворчий контингент
- Морпіх – морський піхотинець
- МУД – міна уповільненої дії
- Начмед – начальник медичної служби
- НБД – навчально-бойова діяльність
- НБЗ – навчально-бойове завдання/задача
- НВД – надважливі документи
- НГШ – начальник генерального штабу
- ОФС – осколково-фугасний снаряд
- ПВС – пост візуального спостереження
- ПВТ – прихована вогнева точка
- ПКП – пересувний командний пункт
- ППО – протиповітряна оборона
- ПТКР – протитанкова керована ракета
- ПТР – протитанкова рушниця
- ПТРС – 14,5-мм протитанкова рушниця Сімонова
- ПТРК – протитанковий ракетний комплекс
- Рембат – ремонтний батальйон
- Розвідбат – розвідувальний батальйон
- СКС – 7,62-мм самозарядний карабін Симонова
- ТВО (=т. в. о.) – тимчасовий виконувач обов’язків
- ТрО – територіальна оборона
- УБД – учасник бойових дій
- УЗВ – установка залпового вогню
- ЧСпП – частини спеціального призначення
- Час Ч – це загальноприйнятий у військовій справі термін, яким позначається час початку військової операції
- Штакор – штаб корпусу
- Штарм – штаб армії
Фото: Український інтерес/Макс Ковальов
