15 травня у затишному Vcentri Hub, розташованому на Оболоні, відбулася презентація поетичної збірки В’ячеслава Гука «Кримський літопис», яка побачила світ за підтримки Департаменту суспільних комунікацій.
На захід завітала директорка Департаменту суспільних комунікацій КМДА Мирослава Смірнова; виконавчий директор Української асоціації видавців та книгорозповсюджувачів, видавець Ігор Степурін; бібліотекарка, громадська діячка, директорка Публічної бібліотеки імені Лесі Українки для дорослих міста Києва Ольга Романюк; знана українська письменниця Міла Іванцова; відомий київський фотомитець Павло Мазай, а також Катерина Новосвітня, Олексій Самсонов, Наталя Лютікова та інші.
Мирослава Смірнова зазначила, що ми не маємо права забувати сторінки історії й маємо потужний поштовх боротися за свою Батьківщину, щоб не сталося так, як 80 років тому у Криму. Також вона підкреслила, що подібні видання мають нагадувати, що Крим є і залишатиметься українським, а ще зауважила, що за підтримки Київської міської ради і надалі видаватимуться соціально значущі книжки, а талановиті письменники, які подаватимуть свої рукописи на розгляд Видавничої ради, завжди знайдуть підтримку.
Ігор Степурін розповів про роботу над книжкою В’ячеслава Гука «Кримський літопис», зазначив, що поезія цього видання дуже глибока й по-філософськи відтворює наше непросте буття.
Павло Мазай, який є автором світлини на обкладинці «Кримського літопису», зазначив: «У цієї книжки був довгий шлях. Впевнений, справжнє цінне має пройти не одну межу. В тому є велика драматургія. Те, що губиться по дорозі, змиє дощ у полі. Чи проросте знову – питання віри (не релігії). І таланту. Книжка вийшла. Межу зорано».
Волонтерка Наталя Лютікова порушила болюче питання Криму в контексті уваги до підлітків та молоді на окупованих територіях.
В’ячеслав Гук розповів про своє дитинство в Криму і про те, як складно було в російськомовному середовищі ставати україномовним письменником, розповів про свою 20-ти річну творчу дружбу з відомою українською письменницею Вірою Вовк, яка 2003 року написала йому рекомендацію для вступу в НСПУ, а також про неможливість у той час видати в Криму книги українською мовою через брак відповідного шрифту у друкарні, тому його перша поетична збірка «Грота душі», яка побачила світ 1998 року в м. Саки, була надрукована зі знаком оклику, замість української літери «і». А ще письменник дав цінну пораду для тих, хто тільки прийшов у літературу як автор: багато працювати з лексичними джерелами, зокрема чотиритомним словником Бориса Грінченка, який є незнищенним відбитком душі українського нації.
Поетичні твори В’ячеслава Гука, які він читав на презентації, викликали захоплення у присутніх.
Пресслужба НСПУ