Прекрасна родина моїх друзів (Тетяна Череп-Пероганич Юрій Пероганич) презентувала книжку своїх спогадів «Дорога в нікуди… і назад». Це щемливі нотатки про перші дні і тижні широкомасштабної війни, коли багатьом із нас випала несподівана, незапланована і зовсім не бажана дорога в нікуди. Війна гнала нас у невідомість, що ми тоді відчували і думали? — у багатьох деталях це вже стерлося з пам’яті. А Пероганичі здогадалися записати. «Не для себе, а для тих, хто буде після нас», — каже Тетяна. Обкладинку для книжки зробив наймолодший член родини 12-річний Богдан.
Купити книги-бестселери онлайн
Ця книжка про пережите і про тих, кого вже немає з нами. Вона про біль і смуток, але вона — і про віру, взаємопідтримку, надію і про наших чудових людей, на яких дотепер тримається Україна.
«Ліно, там є і твої два тексти», — повідомила мені Таня, коли книжка вийшла друком. Так, навесні 22-го я записала інтерв’ю з мамою Тані — Людмилою Олександрівною.
Жінка в перші дні вторгнення опинила в окупації в своєму селі на Чернігівщині. Пані Людмила дивом уціліла, коли на її городі розірвався снаряд. Хату, паркан посікло-побило, повилітали вікна, навіть спідниця на жінці була пошматована осколками, а на ній — ні подряпини! Ми чудово тоді поговорили і з’явився той текст про пережите.
Ще один матеріал я написала про енергетичні батончики, які Пероганичі разом з волонтерами містечка Сколе, яке їх гостинно прихистило в перші тижні великої війни, взялися виготовляти для наших воїнів. З поверненням родини до Києва, справу продовжили тут. За три роки виготовили вже 5 тонн батончиків та передали на фронт. «Я б уже і не робила їх, але коли мені воїн пише: «Поки був на нулі, хлопці все захом’ячили. Зробіть ще». Ну як я можу відмовити?», — каже Таня. І знову в свої вихідні, часто — за свої ж гроші (бо донатять тепер значно менше та й одні і ті ж) стають з друзями і роблять столичні батончики.
«Не можеш тримати меча, стань щитом», — ці слова волонтерки Мальви Кржанівської, яка згодом долучилася до ЗСУ, стали тоді заголовком матеріалу. Вони актуальні і досі. Хочете підтримати ініціативу «столичні батончики», всі реквізити є на сторінці Тетяни.