“Гей, соколи!”: Пісня, яка об’єднує українці, поляків, словаків та чехів

389

Ви її точно чули. Можливо, навіть наспівували бодай ключові рядки. Досі довкола пісні точаться дебати щодо автора тексту та музики. Але все це ніяк не підриває об’єднавчої сили композиції. А тому ледь не щороку виходять усе нові й нові інтерпретації та кавери цієї пісні.

Власне, пропонуємо почати саме з прослуховування одного з них — у виконанні відомого українського гурту з… Кривого Рогу “Brunettes shoot blondes”.

Соліст колективу починає з рядків словацькою мовою, а тоді переходить на український текст пісні, а тоді знову на словацький. Слухаємо.

Українські, словацькі та польські інтерпретації 

А тепер пропонуємо послухати словацьку версію, яка є неймовірно популярною в сусідній країні останні 4 роки, відколи у 2017-ому на екрани вийшов словацько-український фільм “Межа” (словацькою Čiara) режисера Петера Беб’яка.

Словацька версія “Гей соколи” у виконанні гурту “I.M.T. Smile” з Ондраєм Кандрацем стала саундтреком стрічки, яка побила всі рекорди касових зборів у Словаччині.

Ще раніше, у 1999-ому році, ця пісня “відкрилася” для широкої аудиторії насамперед Польщі та України, після виходу на екрани фільму “Вогнем і мечем” польського режисера Єжи Гоффмана.

Стрічка є екранізацією однойменного роману польсько-білорусько-татарського лауреата Нобелівської премії з літератури Генрика Сенкевича “Вогнем і мечем”, що є частиною трилогії. Саундтрек фільму виконувався польською мовою, але майже відразу з’явився в українському перекладі.

Найбільш поширена версія перекладу, який зробив за версією дослідників у 1999-2000 роках художній керівник і диригент Волинського народного хору Олександр Стадник. Хоча українських інтерпретацій пісні є відразу кілька.

Найбільш популярними є версії у виконанні Олега Скрипки, “Піккардійської терції”, але насамперед, можливо, не такого відомого широкому загалу українського співака, як Володимир Вермінський.

Хто автор пісні?

У більшості відкритих джерел значиться, що автором пісні є польсько-український поет Томаш Падура, який жив у XІX ст. в Україні. Причому, як у польських, так і українських джерелах. Утім, у 2019 році якраз польсько-український дует науковців Богдан Гальчак та Ольга Харчишина спростовують цю версію, яка навіть значиться в “Енциклопедії історії України”, виданій Інститутом історії України НАН України. За твердженням дослідників, пісні “Гей соколи!” нема в жодному виданні творів Томаша Падури, і ніхто з дослідників його творчості не висував навіть припущення, що він міг бути автором цієї пісні. Її стилістика, наполягають Гальчак і Харчишина у статті для часопису “Україна Модерна”, суттєво відрізняється від творчої манери Падури — він писав дуже специфічною мовою (змішував слова українські з польськими), що є його своєрідною “авторською версією” української мови, натомість пісня “Гей соколи” написана літературною польською мовою і перекладена на українську лише в проміжку 1999-2000 рік.

Дослідники також ставлять під сумнів версію про те, що автором пісні є Мацей Камінський (Maciej Kamieński), видатний польський композитор словацького походження.

Проте згадані науковці звертають увагу, що пісня “Гей соколи!” має неабияку схожість за мотивами і мелодією до популярної в Україні та за її межами пісні “Їхав козак за Дунай”, яку написав козак-поет Семен Климовський (1705–1785).

Богдан Гальчак та Ольга Харчишина доходять висновку, що пісня “Гей соколи!” в теперішньому вигляді виникла, очевидно, у середині ХХ ст. у середовищі поляків-переселенців із України до Польщі; у ній використано текстову канву польської пісні з XIX ст. “Żal za Ukrainą”, яку доповнено новим зачином та приспівом.

Парадокси

Ці ж дослідники звертають увагу, що попри неабияку популярність пісні в Польщі у 1980-х, вона не лунала по радіо чи телебаченню, її не виконував жоден із професійних співаків. Хоча “Гей соколи!” не була у списку заборонених радянською владою.

Інший цікавий момент. У згаданій статті Гальчака і Харчишиної йдеться про те, що популярність пісні “Гей соколи” викликає щонайменше подив у середовищі української меншини в Польщі, бо, мовляв, у ній, як зауважує професор Роман Дрозд, закладений “імперський, ревізіоністський характер” та “кресова ідеологія”; за його словами, поляки трактують цю пісню як вираження туги за втраченим після Другої світової війни “раєм” на українських землях. Водночас, особливо після Помаранчевої Революції пісня “Гей соколи!” вважається в Україні патріотичною та оповита контекстами про українсько-польську дружбу та спільну боротьбу.

Чехи при справі

Окрім польських, українських та словацьких версій пісні, є і чеська. Точніше, це точний переклад польської версії.

У 2018 році чеський фольк-гурт “Кантори” випустив так званий кельтський альбом, де були зібрані народні пісні Ірландії та Шотландії. Але у цьому альбомі була і пісня “Гей, соколи!” у їхньому виконанні.

І ось як вона звучить.

***

То яка з інтерпретацій цієї пісні подобається вам найбільше?

Петро Гойс спеціально для InfoPost.Media

Титульне фото: w-dog.net

попередня статтяІгор Померанцев. Нещастя допомогло
наступна статтяУ Києві презентували літературну збірку «Кримський інжир. Чаїр»