Культурно-просвітницька діяльність НСПУ під час війни. Читання патріотичної поезії, присвяченої визволенню України від російських загарбників

41

У рамках культурно-просвітницької діяльності НСПУ під час війни 13 лютого в Національному музеї літератури України відбулося чергове розширене засідання Секретаріату Національної спілки письменників України, а також за участі Літературної студії імені Максима Рильського НН Інституту філології КНУ імені Тараса Шевченка віншування 25-ї річниці відкриття в Київському національному  університеті імені Тараса Шевченка спеціальності «Літературна творчість».

На урочистий захід завітали сучасні українські педагоги, науковці, громадські діячі, письменники, редактори, творча молодь, шанувальники красного українського слова, зокрема український філософ, педагог, ректор КНУ ім. Т. Шевченка Володимир Бугров; доктор філософських наук, професор, академік НАН України, голова Вченої ради КНУ ім. Т. Шевченка Леонід Губерський; педагогиня, народна артистка України, лауреатка Шевченківської премії Лариса Кадирова; український науковець, доктор філологічних наук, професор, літературознавець, письменник Анатолій Ткаченко; український поет, доктор філологічних наук, професор, завідувач кафедри української мови та прикладної лінгвістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка  Анатолій Мойсієнко; українська філологиня, докторка філологічних наук, професорка Київського національного університету імені Тараса Шевченка, фахівчиня з теорії роману та української літератури ХХ століття Ніна Бернадська; доктор філологічних наук, доцент, професор кафедри загального мовознавства, класичної філології та неоелліністики Сергій Лучканин; професорка, завідувачка кафедри історії української літератури і шевченкознавства Інституту філології КНУ імені Тараса Шевченка, докторка філологічних наук Оксана Сліпушко, директор видавництва «Ліра-К» Віталій Зарицький, а також Михайло Сидоржевський,  Олександр Божко, Тетяна Фольварочна, Дмитро Дроздовський, Дмитро Чистяк, Борис Пономаренко, Андрій Демиденко, В’ячеслав Гук, Галина Сорока, Ольга Башкирова, Раїса Сеннікова, Ніна Шаварська, Максим Рильський-молодший, Анатолій Качан, Світлана Пастушенко, Олег Здорик та інші.

Модераторами заходу були голова Національної спілки письменників України Михайло Сидоржевський і доктор філологічних наук, професор Анатолій Ткаченко.

Насамперед присутні в залі хвилиною мовчання вшанували пам’ять усіх полеглих українських захисників, які віддали своє життя за оборону України.

Також Секретаріат НСПУ вирішив кілька нагальних питань, що стосуються діяльності Спілки, зокрема питання щодо заснування премії ім. Дмитра Павличка – М. Сидоржевський зазначив, що вже готовий проєкт цієї премії і потрібно добиватися, щоби премія була загальнодержавною і гідно підтримана на державному рівні; також голова НСПУ повідомив, що Спілка письменників звернулася до влади з проханням перейменувати одну з вулиць Києва на честь славетного Дмитра Павличка. А ще Секретаріат розглянув питання щодо Донецької письменницької організації і затвердив кандидатуру Олега Максименка на посаду відповідального секретаря Донецької організації НСПУ – замість Павла Куща. Крім того, Секретаріат кооптував письменницю Богдану Гайворонську до складу журі Літературної премії Кабінету міністрів України імені М. В. Гоголя.

У вступному слові Михайло Сидоржевський зазначив, що 25 років спеціальності «Літературна творчість» – це великий відтинок часу, і треба подякувати педагогам, які самовіддано й трепетно готують молодь до всеохопного пізнання слова і копіткої роботи над ним. Також голова НСПУ зауважив, що  ця заснована чверть століття тому спеціальність веде свою тяглість від  літературної «Студії імені Чумака», відновленої наприкінці 50-х років, яку молодь називала – СіЧ і з якої свого часу вийшла ціла плеяда наших класиків, починаючи від Василя Симоненка. Також М. Сидоржевський підкреслив, що це дуже важливо, що філологи стають письменниками, бо всі творчі люди зв’язані тяжінням до слова, до його глибини, а така спеціальність дає чудовий старт майбутньому письменнику.

Народна артистка України, лауреатка Шевченківської премії Лариса Кадирова зворушливо продекламувала чутливу поему Павла Тичини «Скорбна мати», суголосну нашому часу. Також Л. Кадирова зауважила, що поет присвятив її своїй матері, Марії Савицькій (1861—1915). А ще пані Лариса наголосила, що ми маємо потужну видатну літературу, яка є нашим духовним скарбом і захистом.

Професор Анатолій Ткаченко озвучив промову професора, директора Центру літературної творчості НН Інституту філології КНУ імені Тараса Шевченка Михайла Наєнка «Про 25-ліття спеціальності «Літературна творчість»», де була згадана ґрунтовна історія її створення і подальшого становлення, де йшлося про те, що випускники цієї спеціальності вже мають і поважні літературні премії, і наукові ступені тощо. Він також наголосив на важливості самого процесу становлення майбутніх митців і науковців, які нестимуть любов до слова майбутнім поколінням. А ще А. Ткаченко прочитав власний переклад вірша сучасного грузинського поета Кахи Шаламберідзе «Війна», де правдиво й до болю відверто зображений образ молодої скаліченої жінки – України.

На заході Михайло Сидоржевський вручив Почесні відзнаки НСПУ професорам  університету Володимирові Бугрову, Леонідові Губерському, Михайлові Наєнку, Ніні Бернадській, Анатолієві Ткаченку, а також дипломи випускникам  спеціальності «Літературна творчість.

Під час зустрічі виступили: Володимир Бугров, який підкреслив, що красне письменство є ознакою якісного університетського життя, а найвищий вияв письменства – це слово, яке є подвигом, нашим чином і нашою зброєю; Оксана Сліпушко, яка зазначила, що всі, хто любить українське слово, є захисниками вітчизни; Леонід Губерський, який зауважив, що спершу фундатори цієї спеціальності навіть і гадки не мали, що люди, які навчатимуться на ній, будуть письменниками, бо ця спеціальність створювалася, щоб долучилася молодь, яка шанувала літературу і несла цю любов людям, а ще він звернувся до присутньої в залі молоді, яка має продовжити славні традиції українських митців; видавець і директор видавництва «Ліра-К» Віталій Зарицький, який подякував викладачам університету за плідну співпрацю; Ольга Башкирова, яка подякувала чудовим наставникам за фахову підготовку і прочитала власні вірші «І коли не ранкові новини, а леза ножів…», «Сніг паде над світом…»; Сергій Лучканин, який привітав усіх зі святом і прочитав вірш своєї матері – письменниці Ольги Іванівни Страшенко (1950–2015), лауреатки Літературної премії імені Василя Симоненка «У школі вашій на уроках…»; письменник, перекладач із вірменської, секретар НСПУ Олександр Божко, який розповів, як багато було зроблено університетом, аби безсмертна поезія Василя Стуса потужно залунала вірменською, тому, за його словами, університет допомагає донести нашу літературу іншими мовами й утілює прагнення до перетинання кордонів різних культур; письменник і секретар НСПУ Борис Пономаренко, який закликав молодь бути відповідальною, не залишати України у скрутні часи, також він прочитав свої вірші «Єднаймо дух» і «До олтаря»; поет Олег Здорик, який подякував наставникам за допомогу в становленні його як митця і прочитав свої вірші.

А ще на урочистості був «Вільний мікрофон», де читали й обговорювали свої нові твори студійці Літературної студії імені Максима Рильського та випускники спеціальності «Літературна творчість» попередніх років.

Насамкінець директорка Музею і господиня заходу Галина Сорока подякувала всім присутнім за гарно вшанований ювілей і зазначила, що це розмова про наше майбутнє, бо у найтемніші часи найпередовіші ідеї належали саме письменникам. Також вона закликала молодих митців розвивати ці традиції і пам’ятати про свою високу місію і велику суспільну відповідальність.

Національна спілка письменників України і Київський національний  університет імені Тараса Шевченка щиро дякує керівництву Національного музею літератури України за плідну співпрацю.

Пресслужба НСПУ

Фото — Пресслужба НСПУ

nspu.com.ua
попередня статтяОголосили дати проведення словенського літературного фестивалю Fabula
наступна стаття13 тисяч томів — у вільному доступові. Відтворена особиста бібліотека Дарвіна