Приблизно такі слова чули сотні, якщо не тисячі білорусів, які опинялися в катівнях тамтешнього КДБ після того, як їх хапали на антилукашенківських акціях. Це не цитата зі спогадів когось з учасників мітингів в Білорусі 2020-2021 років; це – слова з книги Олександра Никонорова «Заручники долі».

Книга була написана задовго до відомих подій, але ж наскільки реалістично вона передала стан справ у Республіці Білорусь! Що цікаво, що сам Сашко Никоноров – не з Білорусі, навіть не жив там. Але наскільки цікаво і правдоподібно він описав у своєму романі «Заручники долі» історію молодих білоруських опозиціонерів, які мали сміливість заявити, що у них є права і що вони не хочуть, що їх батьківщина була новітнім ГУЛАГом біля кордонів країн ЄС, НАТО, України!

Ба більше, Сашко написав свій роман ще навіть до подій Революції Гідності в Україні. Він, очевидно, пройнявся історіями знайомих про те, як без надії на успіх вони намагаються виборювати свободу для Білорусі.

На жаль, при житті Олександр Никоноров так і не побачив свій літературний твір виданим. Блискучий політолог і публіцист загинув в автотрощі 6 вересня 2017 року. Літературний доробок Сашка видали його друзі в грудні 2017 року за підтримки Видавництва Сергія Пантюка.

У книзі, окрім роману «Заручники долі», опубліковані також оповідання «Батьківщина» та «Повстанець». Перше оповідання – про опір диктаторському прорадянському режиму в Румунії після Другої світової війни, а «Повстанець» – про хорватського націоналіста, який став на шлях боротьби з сербською шовіністичною диктатурою в Королівстві Югославія 30-х років 20 ст. Фактично, вся книга присвячена боротьбі націй і людини за свої права і гідність, нерівній і нечесній боротьбі з різними чаушесками, лукашенками й путіними. І завдяки цьому вона ніколи не втратить актуальності, принаймні тут, в Україні, й, принаймні, до тих пір, доки біля наших кордонів існують держави з диктаторами на чолі.

Сергій Пархоменко-Багряний

Прочитати або завантажити видання «Заручники долі» О. Никонорова можна за цим посиланням.

Про це інформує «Український погляд».

Організатори повідомляють, що в самому Будинку профспілок – одного з провідних укріплень протестувальників під час Революції Гідності – можна ознайомитися з експозицією «Назустріч свободі», де зібрано знакові артефакти тих буремних днів.

Далі маршрут прогулянки впинається в майдан Незалежності, де навколо стели розміщено виставковий проєкт «Століття нескорених». Автори експозиції пропонують свіжий погляд на історію легіону УСС, добу УНР, Холодний Яр, УПА, повстанців у ГУЛАГах, дисидентів, Революцію на граніті, Помаранчеву революцію, Революцію Гідності й запрошують відвідувачів знайти паралелі між подіями давнини та Євромайдану.

Учасники екскурсій пройдуться алеєю Героїв Небесної Сотні вздовж Міжнародного центру культури і мистецтв Федерації профспілок України (Жовтневого палацу), спиняться біля народного меморіалу поруч з екуменічним храмом архистратига Михаїла й українських новомучеників, а гіди розповідатимуть про найгарячіші події Революції Гідності та її героїв.

«Український погляд» відзначає, що число місць є обмеженим, а тому охочих долучитися до екскурсій просять заздалегідь заповнити реєстраційну форму. Потенційним учасникам нагадують про правила безпеки – наявність захисних масок і неухильне дотримання соціальної дистанції у півтора метра.

Тури відбудуться: 4 серпня о 18:00, 5 серпня об 11:00, 7 серпня об 11:00, 10 серпня об 11:00, 11 серпня о 18:00, 12 серпня об 11:00, 17 серпня об 11:00, 18 серпня о 18:00, 25 серпня о 18:00, 26 серпня об 11:00, 31 серпня об 11:00.

Збір учасників перед кожним туром відбуватиметься в Інформаційно-довідковому центрі Музею Майдану (майдан Незалежності, 18/2). Загальна тривалість кожної екскурсії – година.

Є змога замовити екскурсію англійською, французькою або польською мовами. Для цього слід звернутися за телефоном +38 (096) 284-28-07.

Нагадаємо, у Києві дискутували про вшанування пам’яті в публічному просторі.

Про це інформує Музей Революції Гідності.

У доповіді Стефан Йонссон, професор Інституту дослідження міграції, етнічної приналежності та суспільства, REMESO, університету Лінчопінг та Галина Куцовська, наукова співробітниця університету Лінчопінг, розповіли про політичну естетику Майдану та роль мистецтва у збереженні та меморіалізації революції. Провів зустріч генеральний директор Національного музею Революції Гідності Ігор Пошивайло.

Стефан Йонссон зазначив, що саме розгляд Революції Гідності з точки зору естетики є правдивішим та релевантнішим для її розуміння, ніж будь-які інші підходи.

У свої доповіді шведський дослідник розглянув репрезентативні мистецькі твори, натхненні Євромайданом. Зокрема йшлося про постер ініціативи #страйкплакат «Я – крапля в океані» (усі постери ініціативи розміщувались принципово без вказування авторства, для вільного використання, але відомо, що загалом проєкт «Крапля в океані» ініціювала групи митців, організована Павлом Вржещем, псевдо – Павло Клубнікін).

«Будь-хто може відчути свою причетність до ідей, які транслює постер. «Крапля в океані» – доволі поширений вислів у багатьох народів. Зазвичай його вживають у негативний конотації, коли хочуть підкреслити власну безпорадність: «Я лише крапля в океані. Мої дії, однак, нічого не змінять». Однак відкинувши частинку «лише», автор надав вислову нового значення: «Я крапля в океані. Мої дії мають значення». Під час Революції Гідності цей постер змусив людей побачити власну важливість як окремої особистості, надав їм сили кинути виклик урядові. Більше того, постер подарував людям відчуття себе як частини чогось більшого, єдиного колективу, в якому люди поділяли спільні ідеї. Важливо також і те, що Клубнікін не говорить: «Ми краплі в океані», він свідомо обирає форму «Я». Революція не стирала рамки особистості, навпаки, вона допомагала підкреслити власну індивідуальність», – відзначив пан Йонссон.

Головні проблеми у меморіалізації Майдану, на думку дослідника, – який мистецький образ Майдану успадкують наступні покоління і чи зможе офіційна пам’ять про Майдан передати суспільну сміливість «крапель в океані»?

Науковці поділилися також особистим сприйняттям Євромайдану. Стефан Йонссон з величезним інтересом слідкував за подіями у Києві, працюючи у той час над іншою книгою, «Натовпи та демократія: Ідея та зображення мас від революції до фашизму». Галина Куцовська на той час ще не провадила дослідницьку діяльність, однак брала участь у Революції Гідності у Харкові.

Матеріали презентованого дослідження стануть основою для майбутньої книги, роботу над якою шведські науковці планують завершити і видати через два роки.

Про це йдеться у повідомленні пресслужби Національного музею Революції Гідності.

Науковці розповідатимуть про своє дослідження політичної естетики Майдану та роль мистецтва у збереженні та меморіалізації революції. Порушуватимуться питання, як мистецтво може передавати знання про колективний протест та залученість у демократію, які лишаються непоміченими істориками, соціологами та журналістами, а також про роль естетики у культурній та політичній пам’яті про революцію.

У межах заходу учасники розглянуть літературні та художні твори з київського Майдану 2013-2014 років.

«Це частина більш масштабного проєкту, який також включає революцію в Єгипті (Каїр, на пл. Тахрір) у 2011 році та Загальнонаціональний страйк у Афінах у 2011 році. Презентація, яка порушує тему теорії політичного мистецтва та революційної естетики, досліджує, як естетика показує нам політичну появу нових колективних рухів, а також розкриває тему існування революції у суспільній пам’яті та уяві», – повідомляють організатори заходу.

Модератор зустрічі – кандидат історичних наук, генеральний директор Національного музею Революції Гідності Ігор Пошивайло. Передбачено синхронний переклад із англійської мови.

Охочі взяти участь у заході ще встигають зареєструватися на нього в мережі. Зустріч матиме й онлайн-трансляцію – на сторінці Музею Майдану в соціальній мережі «Facebook».

Нагадуємо, що Франкфуртський книжковий ярмарок оголосив програму та умови. Велике число подій ярмарку відбуватиметься у виставковій залі Фракнфурта з дотриманням протипандемічних застережень і правил охорони праці, актуальними на жовтень цього року.

Про це інформує «Український погляд».

Презентація виставки у Маріїнському парку Києва відбулася вчора, 23 червня.

«На всі випробування, часто ризикуючи життям і здоров’ям, майданівців вело відчуття відповідальності за майбутнє. Так і казали – заради дітей, щоб дати їм шанс гідно жити в Україні, яка процвітає. Для того, щоб сучасні діти скористалися цим шансом, важливо передавати їм пам’ять про Майдан і також учити цієї відповідальності», – пояснила Ольга Сало, кураторка проєкту, заступниця генерального директора з розвитку та культурно-просвітницької роботи Національного музею Революції Гідності.

Організаторами мистецького заходу є Національний музей Революції Гідності, Департамент освіти і науки КМДА та Колегіум мистецтв в Опішні імені Василя Кричевського.

Виставка діятиме до 28 липня цього року.

Нагадаємо, в Україні з’явився музей воєнного дитинства. Серед експонатів – історії дітей, які внаслідок тих чи інших обставин опинилися у зоні проведення бойових дій, та їхні особисті речі.