Про це інформує «Судово-юридична газета» з посиланням на пресслужбу Верховної Ради України.

Законопро’кт спрямований на вдосконалення механізмів управління бібліотечною справою, на належне законодавче врегулювання суспільних відносин, пов’язаних із формуванням, збереженням та використанням бібліотечно-інформаційного ресурсу України з метою підвищення рівня культури і освіченості населення, а також на зростання обсягів надання якісних бібліотечних послуг.

У новій редакції Закону пропонується розширити та оновити поняттєвий та термінологічний апарат, зокрема, додати ряд нових термінів та уточнити існуючі (наприклад, додані такі терміни, як «бібліотечний пункт», «електронна база даних», «електронний документ», «книжкова пам`ятка», «національна бібліографія» тощо).

Проєктом пропонується також уточнити завдання державного управління у бібліотечній сфері та відповідні функції центрального органу виконавчої влади у сфері культури. Зокрема, пропонується вилучити ряд функцій, зміст яких викликає різночитання, не відповідає визначеній термінології, а тому не можуть бути реалізованими.

Запропоновано сучасну класифікацію бібліотек за формами власності та значенням; за суспільним призначенням.

Проєктом пропонується визначити та закріпити функції бібліотек: уточнити відповідно до міжнародних стандартів завдання та функції національних та державних бібліотек; уперше пропонується закріпити функції публічних бібліотек (відповідно до Маніфесту ІФЛА/ЮНЕСКО про публічні бібліотеки); уперше пропонується закріпити функції обласних універсальних наукових бібліотек як головних регіональних бібліотек.

У проєкті конкретизовано норми про спеціальні бібліотеки.

Норми щодо створення, реорганізації та ліквідації бібліотек приведено у відповідність до законодавства про юридичні особи.

Законопроєктом також запропоновано інший механізм реорганізації чи ліквідації публічних бібліотек, що має убезпечити їх від хаотичного закриття та не допустити обмеження прав громадян на бібліотечне обслуговування. Законопроєктом передбачено, що процес реорганізації чи ліквідації публічних бібліотек має розглядатися в публічній площині.

Законопроєктом пропонується ввести поняття піклувальної ради бібліотеки як дорадчого колегіального органу, основним завданням якого є сприяння розвитку бібліотеки.

Також у проєкті унормовано функціонування обмінних бібліотечних фондів, приділено увагу питанню збереженню бібліотечних фондів, особливо книжкових пам’яток, у тому числі шляхом оцифрування та відкриття широкого доступу до них за допомогою електронних бібліотек, унормовано створення та функціонування Національної електронної бібліотеки, введено норми щодо посилення соціальних гарантій працівників бібліотек.

До речі, Українська бібліотечна асоціація міняє логотип і стиль.

Про це пише «Читомо», посилаючись на сторінку директорки Українського інституту книги Олександри Коваль.

За інформацією видання, комітет підтримав Стратегію розвитку читання одноголосно. Перед подальшим її схваленням уряд узгодить документ із комітетом Верховної Ради з питань бюджету та Міністерством фінансів України.

Пані Олександра Коваль подякувала народним депутатам-членам комітету Миколі Княжицькому, Софії Федині, Микиті Потураєву, Євгенії Кравчук, Ірині Констанкевич, Володимиру В’ятровичу, Міністру культури та інформаційної політики Олександру Ткаченку, його заступниці Ларисі Петасюк, заступниці директорки Українського інституту книги Ірині Батуревич, президентці Української бібліотечної асоціації Оксані Бруй, директорці ГО «Форум видавців» Катерині Шевченко, начальниці Управління правового забезпечення Міністерства культури та інформаційної політики Олені Земляній, президенту Асоціації видавців та книгорозповсюджувачів Олександру Афоніну та іншим за участь у створенні згаданої стратегії та голосуванні.

Раніше УІК пропонував два напрямки для стратегії розвитку читання.

Про це інформує «Суспільне | Культура».

Верховна Рада України до кінця тижня має розглянути законопроєкт «Про великий Державний Герб України» Володимира Зеленського, що його парламент уніс до порядку денного 13 липня.

«За ці роки було багато різних конкурсів, суперечок, сварок, думок і різних бачень. Це нормально, це демократія. Я гадаю, що у рік 30-ліття незалежності і 25-ліття Конституції потрібно в цьому питанні нарешті поставити крапку», – відзначив президент України на засіданні Верховної Ради 28 червня.

Проте вітчизняна інтелігенція – письменники, журналісти та історики – об’єдналася для раптівки, в якій закликала депутатів не підтримувати проєкт, а самого президента – відкликати його та вилучити з Конституції пункт про великий герб.

До раптівки долучилися, зокрема, Оксана Забужко, Юрій Винничук, Ірма Вітовська-Ванца, Юрій Макаров, Тарас Чубай, Андрій Любка, Маркіян Камиш, Макс Кідрук, Остап Українець, Віталій Гайдукевич та інші. Вони вже опублікували на своїх сторінках у соціальних мережах дописи майже однакового змісту, де пояснюють свою позицію.

Нагадаємо, раніше Інститут національної пам’яті не бачив сенсу в розроблянні нового герба за наявності тризуба. Тоді в установі відзначили: тризуб є одним з найгарніших гербів у світі, він прийнятний для всіх українців, тож немає потреби в розробці нового.

Про це інформує «Детектор Медіа».

13 липня Голова Верховної Ради Дмитро Разумков підписав розпорядження про скликання на 16:00 15 липня позачергового засідання парламенту, до порядку денного якого включили законопроєкт №5551-2 «Про внесення змін до закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» щодо спрямування коштів на ремонтно-реставраційні роботи пам’яток культурної спадщини» з поправками. Останніми пропонують вивести телебачення та кіновиробництво з-під дії закону про мову.

Народний депутат Володимир В’ятрович підкреслив, що «русифікаторські поправки» до проєкту закону №5551-2 внесли депутати від «Слуги народу» – голова партії Олександр Корнієнко, Орест Саламаха, Андрій Клочко та Максим Бужанський.

«Поправку 13 вніс особисто голова партії «Слуга народу» Олександр Корнієнко. Вона передбачає повне виведення телебачення з-під дії закону про мову і фактично дозволяє демонстрацію фільмів, а також виборчої агітації і реклами російською. Поправку 14 аналогічного змісту подав «слуга»-мажоритарник з Львівської області Орест Саламаха. Поправка 16, внесена ще одним «слугою» Андрієм Клочком, звільняє купу кадрів, призначених нинішньою владою, від обов’язку складати іспит на рівень володіння українською мовою. І, нарешті, поправка 17 Максима Бужанського передбачає зміни до закону про мову і всіх освітніх законів. Головний зміст цієї поправки – російська мова стає мовою освітнього процесу нарівні з українською. А будь-які покарання для порушників закону про мову – скасовуються», – цитує пана В’ятровича «Детектор Медіа».

Спільнота «Мова об’єднує» запланувала на 15:30 громадську акцію під будівлею Верховної Ради. «Напередодні другої річниці набуття чинності закону про мову депутати планують незаконно вивести з-під його дії телебачення, прирівняти російську мову до української в освіті і зробити порушення мовного законодавства безкарним. На знак протесту проти найбільшого з часів Януковича наступу влади на мову ми принесемо депутатам-зрадникам 150 000 російських рублів. Беріть з собою плакати і синьо-жовті прапори», – пишуть організатори заходу на сторінці майбутньої події у соціальній мережі «Facebook».

Нагадаємо, діаспора оголосила для молоді конкурс, що заохочує вивчати українську.

Про це повідомляє «Укрінформ».

Ідеться про проєкт постанови №5721 «Про відзначення 80-річчя створення Української повстанської армії» авторства депутатів од різних фракцій. Він уже оприлюднений на офіційному порталі Верховної Ради України.

«Проєктом Постанови пропонується Президенту України надати звання Герой України Тарасу Бульбі-Боровцю та повернути звання Герой України Степану Бандері та Роману Шухевичу», – зазначено у проєкті.

Щобільше, документ містить рекомендації Кабінету Міністрів щодо створення організаційного комітету, розробки, затвердження та забезпечення виконання плану заходів з відзначення на державному рівні 80-річчя створення УПА.

Державному комітету телебачення і радіомовлення ж радять «організувати тематичні теле- і радіопередачі та забезпечити висвітлення в засобах масової інформації заходів, що проводитимуться у зв’язку з відзначенням 80-річчя створення УПА».

Схожі рекомендації документ дає й органам місцевого самоврядування.

Нещодавно мережевий варіант видання «Літературна Україна» публікував невеликий відгук на працю Івана Патриляка «Визвольна боротьба ОУН й УПА «1939-1960 рр.)». Його автор, Сергій Пархоменко-Багряний, відзначає, що ця книжка здатна неабияк полегшити навчання студентам профільних факультетів, та й не тільки їм.

Про це інформує «Голос України» з посиланням на Інформаційне управління Апарату Верховної Ради України.

Зазначається, що виставку підготували «на основі документів Національного архівного фонду України, які містять інформацію про конституційні ідеї та концепції відомих науковців і політичних діячів України, висвітлюють основні періоди формування вітчизняного конституціоналізму, дають можливість краще зрозуміти закономірності та особливості цього процесу в Україні, починаючи від Конституції Пилипа Орлика до прийняття нової Конституції України».

Згідно з повідомленням Інформаційного управління Апарату ВР України, серед представлених документів є унікальні – наприклад, Тимчасовий закон про верховне управління державою на випадок смерті, тяжкої хвороби і перебування поза межами держави Ясновельможного Пана Гетьмана Усієї України та Грамота Гетьмана Усієї України Павла Скоропадського (1, 3 серпня 1918 р.), Універсал Директорії Української Народної Республіки (22 січня 1919 р), який об’єднав українські землі і по праву вважається Актом злуки та соборності України, Акт проголошення незалежності України (24 серпня 1991 р.) та постанова Верховної Ради УРСР «Про проголошення незалежності України» (24 серпня 1991 р.), Конституційний договір між Верховною Радою України та Президентом України «Про основні засади організації та функціонування державної влади і місцевого самоврядування в Україні на період до прийняття нової Конституції України» (8 червня 1995 р.), і, власне, Конституція України, прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 року.

Також на виставці є змога побачити архівну копію Конституції Пилипа Орлика.

Відповідно до повідомлення, експозиція «Конституція України – 25: хронологія та архівна хроніка» триватиме в кулуарах третього поверху будинку Верховної Ради України (вул. М.Грушевського, 5) до 16 липня 2021 року.

Нагадаємо, сьогодні Україна святкує День Конституції. У програмі – ціла низка заходів у різних містах.