(оборонцям маріуполя)
мої серце і розум сьогодні із маріуполем
під розпеченим сонцем блакитним куполом
крізь який не проникнуть метеорити
місто зруйноване глибше основ розрите
взяте в облогу з землею зрівняне варвари
вдерлись у місто що мерехтіло барвами
народжене жити прирівняне до перлини
в день у який воскресає ісус христос маріуполь гине
великодні столи румʼяніють пасками
вітер кромсає хмари білими пасмами
рве на бинт рани перевʼязує воїнам
обмотує зболене місто туманів сувоями
мої серце і розум сьогодні у маріуполі
одного дня вийнятому з морської купелі
вихлюпнутому на золотий пісок із піняви
перетвореному варварами на цвинтар населений тінями
місто якого більше немає яке нескорене
в якому хвилі шепочуться з осокорами
яке на очах у світу світом покинуте боронитиметься до останку
щоб воскреснути одного лагідного світанку