У Національному музеї історії України відбувся вечір вшанування пам’яті Григорія Сковороди
159
7 грудня за участі відомих українських митців Національна спілка письменників України разом із Національним музеєм історії України в експозиційній залі музею провели урочистий захід – «Сковородинівські читання», присвячені 300-річчю відомого українського письменника і мислителя Г. С. Сковороди.
Заступник гендиректора НМІУ Богдан Патриляк наголосив на важливості такого заходу, оскільки він є символічним у час жорстокої війни, тому що характеризує нас, українців, як незбориму націю, ту, що не лише боронить рубежі своєї країни зброєю, а й плекає її багатющу європейську культуру.
Він також зазначив, що Г. Сковорода – це наш культурний код, те, що робить нас сильними і справжніми, тими, хто попри всі негаразди і трагічну історію є втіленням високої європейської культури. Також Б. Патриляк зауважив, що на виставці представлені, зокрема, рідкісні артефакти доби Г. Сковороди, його автографи кирилицею і латиницею, його рукописний зошит тощо, проте цілісне неупереджене вивчення образу українського Сократа, його життя і діяльності тільки починається.
Модератором заходу був поет і відповідальний секретар НСПУ Микола Гриценко. Він зазначив, що у кожного своя стежка до Сковороди, проте всі ми, українці, єдині в тому, що Г. Сковорода – це не лише наша багатюща історія, а й незглибима духовна спадщина європейського рівня.
На заході прозвучали пісні на вірші Г. Сковороди у виконанні народного артиста України Василя Нечепи. Також В. Нечепа розповів, що посадив 300 молодих дубів, присвятивши це 300-річчю від дня народження знаного митця.
На заході виступив голова Національної спілки письменників України Михайло Сидоржевський. Він зауважив, що в контексті війни ми відчуваємо, як українська спільнота змінюється в інший бік сприйняття нашої історії, тому що ми маємо унікальне багатство – нашу велику культуру, яку починаємо цінувати і сприймати по-іншому саме тепер, а після перемоги наш українській культурний світ буде тільки рости. Також очільник НСПУ зазначив, що кожен із нас має пройти шлях до відкриття справжнього образу Г. Сковороди, який залишив нам у спадок те, що доводить, що Україна належить до грона європейських культур, тому що поєднав у своєму мистецькому спадку давню українську традицію з високою культурою європейського бароко, а сила його філософії полягає у пізнанні душі і духу. Також М. Сидоржевський додав, що має бути пильна увага з боку держави до збереження багатющого духовного спадку, який залишив нам Г. Сковорода.
Письменниця Наталія Дзюбенко-Мейс прочитала уривок зі своєї поеми «Сковорода». Вона зауважила, що росія марно намагалася привласнити Г. Сковороду, зробити його російським філософом, хоча саме Г. Сковорода колись виховав ціле покоління російських філософів. Також вона зазначила, що сучасна росія створила стерильний світ рабів – людей без моральних цінностей і гідності, у яких переважають тваринні інстинкти, а велич Г. Сковороди полягає в тому, що він бачив уярмлення свого народу, тому прагнув звільнити людину, її дух, тому що з таких маленьких свобод, як він уважав, складається народ і утворюється нація.
На заході також виступили письменники Борис Пономаренко, В’ячеслав Гук, Олександер Шугай. А ще було «відеопрочитання» викладачами – професорами Київського національного університету імені Тараса Шевченка Галиною Усатенко та Анатолієм Ткаченком, а також студентами цього учбового закладу 10-ї пісні «Саду божественних пісень» Г. Сковороди.
Насамкінець письменник і перекладач Дмитро Чистяк зазначив, що у кожного з нас є свій Сковорода, до якого ми ростемо духовно. Він наголосив на тому, що творчість Г. Сковороди потребує ширшого розповсюдження, зокрема й за кордоном, також повідомив, що готується франкомовне видання творів цього видатного українського митця.
Захід відбувся в затишній дружній атмосфері, де кожен із присутніх зміг доторкнутися до тієї далекої непростої епохи, яка подарувала нам видатного українського генія – Григорія Сковороду.